Народитися у Вифлеємі

Про це пише Vatican News.

Перед імпозантним будинком пологового центру Пресвятої Родини видніється дороговказ, що вказує шлях до базиліки Христового Різдва, розташованої неподалік. Як і протягом року, так і з наближенням Різдва на вулицях палестинського міста видно паломників з різних частин світу, що прямують до місця, де народився Христос. У коридорах лікарні, спорудженої 1882 року сестрами Згромадження Дочок Милосердя св. Вікентія де Поля, атмосфера спокійніша, ніж на вулицях, що ведуть до базиліки.

Вже від народження першої дитини в цьому пологовому будинку в 1990 році, він став найважливішим у всій Палестині. Під адміністрацією французького відділення Малтійського Ордену структура надає найкраще в регіоні медичне обслуговування вагітним жінкам і новонародженим. Відділ педіатрії й неонатології, відкритий 2013 року, нічим не поступається найкращим лікарням світу. Незважаючи на те, що це місце пов’язане з відомими євангельськими подіями, народитися у Вифлеємі не завжди означає народитися під щасливою зіркою. Місцева система охорони здоров’я слабка. Вона перебуває під опікою палестинської влади, що переживає багато труднощів внаслідок складного політичного контексті.

«Завжди є місце»

Щоденне життя палестинців насправді дуже сумне, бо надія на мир із сусіднім Ізраїлем здається недосяжною мрією. Єрусалим розташований тільки вісім кілометрів звідси, але це святе місто ще ніколи не виглядало таким далеким.

«Перевірки безпеки належать до щоденної рутини й на пропускних пунктах люди стоять в чергах від п’ятої години ранку, аби вчасно прибути на роботу», – розповідає Директор пологового будинку Дені Севест. В минулому – колишній офіцер французької армії, Дені Севест оселився з дружиною у Вифлеємі п’ять років тому. Будучи військовим, він керував операціями розмінування в Малі та в Афганістані, а тепер керує медичним закладом, що має 140 працівників.

«У нас завжди є місце», – зазначає він. Деякі жінки перед тим, як прибути сюди для пологів, були змушені перенести багато годин їзди автомобілем і пройти прискіпливі перевірки ізраїльського війська на пропускних пунктах. Але тут їх завжди гостинно приймають. Більшість з них – мусульманки. Новонароджені, загорнуті в пледики, декоровані Мальтійським хрестом, отримують необхідний догляд.

 «Якщо на це Божа воля, то звідси розпочнеться мир»

Коли виникають ускладнення, медичний заклад надає також педіатричне лікування. «Ми – благодійна лікарня», – зазначає Дені Севест, вказуючи на основне завдання цієї структури: надавати якісне медичне обслуговування при пологах, незалежно від релігійної приналежності й економічної спроможності. В лікарні працює також соціальний працівник, що розглядає ситуації найбідніших сімей. Деякі з них роблять тільки символічний внесок за послуги.

56% персоналу лікарні – християни, що значно перевищує відсоток християн серед палестинського населення. Але тут ніхто не звертає увагу на те, чи породіллі носять хіджаб, а чи хрестик на шиї. Саме ця відкритість, окрім якості медичного догляду, спонукає багатьох жінок саме тут народжувати своїх немовлят. «Народити тут дитину є чимось особливим», – ділиться Бутейна, тримаючи на руках свого маленького дводенного сина Алі. Для цієї двадцяти восьмирічної мусульманки Вифлеєм – це місто Христа, Який згаданий у Корані як пророк. Лікарня Пресвятої Родини – це оазис миру.

 «Політики будують стіни, лікарі відкривають серця»

Репутація палестинської лікарні зростає. Її лікарі, всі з них – палестинці, вчилися за кордоном: у Франції, США та Україні. Дві медсестри проходили практику в педіатричній лікарні «Дитятка Ісуса» в Римі. «На прохання Ватикану вони потім проводили курси для місцевого персоналу», – усміхаючись, з гордістю розповідає Дені Севест. Колишній військовий часто наголошує, що «політики будують стіни, а лікарі відкривають серця». Це є протиотрутою від будь-яких песимістичних настроїв.

У кімнаті для передчасно народжених дітей двадцятирічна Іман чуває над своєю донечкою Жулан. Відразу після народження, чотири місяці тому, вона важила тільки 830 грам. Велике розп’яття прикрашає кімнату, де встановлено дев’ять спеціальних інкубаторів для новонароджених. Щодня молода мама долає нелегкий шлях з міста Хеврон, розташованого в 25 км від Вифлеєму. Після восьми місяців відділ інтенсивної терапії для новонароджених зробив чудо: Жулан тепер важить 2,5 кг, хоча їй потрібно ще пройти нейрохірургічне втручання в одній з лікарень Єрусалиму.

Співчуття перш, ніж безпека

На подвір’ї лікарні перед каплицею височіє статуя Пречистої Діви Марії. Вночі статуя освічена й, здається, що своїм материнським поглядом вона чуває над містом, так само, як Марія над яслами. В саду ростуть оливкові дерева – символ миру. Поруч молода французька практикантка розмовляє з палестинським лікарем. Мажулєн, яка минулого року провела тут декілька місяців в інтернатурі, зазначає, що її родичі й друзі усміхаються, коли чують, що вона працювала в пологовому будинку в Вифлеємі. «Лікарня Пресвятої Родини – це насправді християнське місце, – зазначає вона, – бо ми недалеко від місця народження Христа, але, насамперед, це послання миру й представляє все палестинське суспільство. Ми бачимо дітей, що народжуються, та їхні сім’ї. Ми бачимо також, яким є становище жінок».

У пологовому будинку Різдво святкують тричі: 25 грудня для католиків, 6 січня для православних і 19 січня для вірмен. Три причини для того, аби радісно святкувати народження Христа.

Під час відвідин лікарні Дені Севест розповів про один випадок, який йому запам’ятався і який цінніший від багатьох промов. «Нам вдалося відправити одну дитину до Тель-Авіва під час єврейського свята Йом-Кіпур, коли все було зачинено. Дитя потребувало термінової операції на відкритому серці. Вони скликали групу лікарів-спеціалістів і послали за дитиною спеціалізований транспортний засіб». Директор пологового будинку розповідає також про ізраїльських солдатів, які на пропускному пункті допомогли переправити новонароджену дитину. Хоч цього може й не видно на перший погляд, але чудо Князя Миру проявляється саме в таких маленьких життєвих епізодах.