Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Залишити рівнину сьогодення, аби досвідчити преображення
09:00 Неділя 0 168
28-02-2021, 09:00

Залишити рівнину сьогодення, аби досвідчити преображення

Коментар до євангельського уривку на ІІ Неділю Великого Посту про преображення Ісуса та наше преображення. 
Читання святого Євангелія від Марка (9,2-10)

Того часу Ісус бере Петра, Якова та Йоана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними. Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити. І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.

І озвався Петро, і сказав Ісусові: «Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі!» Однак він не знав, що говорив, – так вони були налякані. І з’явилася хмара, яка отінила їх, і пролунав голос із хмари: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!» І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса. А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що побачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.

І вони утримали те слово у себе, допитуючись, що то значить – «з мертвих воскреснути»?

Текст євангеліста Марка, який читаємо сьогодні, розповідає про преображення Ісуса і про преображення учнів також. Троє учнів, яких Ісус бере з собою на високу гору, стають свідками перетворення Христа. Зазначає Марк: "Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити!" – учні засліплені й захоплені світлом, яке не належить цьому світові. Петро, Яків та Йоан бачать преображеного Ісуса і самі преображаються, через красу та істину, якої досвідчують. Позаяк відкривають, що Бог – зовсім не такий, яким вони собі Його уявляли, усвідомлюють, що їхнє розуміння Бога – це лише тінь світла. Під час преображення на горі Бог дає пізнати учням істину, об’являє їм своє справжнє обличчя – обличчя Отця. Досвідчення Бога, зустріч з Богом, яку переживають Петро, Яків та Йоан, спонукає їх змінити їхнє уявлення про Нього.

Тому що Бог – не Той, хто хоче забрати життя (як вірив Авраам, коли приносив у жертву Ісаака, як про те розповідає перше читання). Він – Той, хто дає життя, посилаючи нам свого власного Сина: "Це Син Мій улюблений, Його слухайте!" Тож, разом з учнями, відкриваємо для себе, що Бог не просить у нас нічого, натомість хоче дати, а якщо щось і просить – то лише для того, щоб дати нам ще більше. А коли нам здається, що Він вимагає від нас жертви, і це нас лякає, – треба Йому довіритися, бо саме тоді постає перед нами Його обличчя. А коли бачимо Його обличчя – Він нас преображає.

Щоб зазнати преображення – розповідає Марк – Ісус повів учнів, "тільки їх самих, на високу гору". Аби відкрити справжнє обличчя Бога, аби перемінити наше хибне уявлення про Нього, яке носимо в собі, маємо залишити рівнину нашого повсякденного життя, сповненого страхів та турбот, та йти далі, на гору, звільняючи місце в серці для молитви і розважань над Словом, аби зустріти там Бога і пізнати Його обличчя. Щоб преобразитися – треба зустріти Бога.

Питання

Час Великого Посту – це особлива нагода для того, щоб спробувати залишити рівнину нашого повсякдення і вирушити на зустріч з Богом. Чи я дозволяю Йому вести мене "на гору"?

Яке моє уявлення про Бога? Яке враження справляє на мене те, що Він не пошкодував власного Сина заради мого спасіння?

Ірина Кладій

Зображення: Opus Dei
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.