11 квітня 1079 року за наказом польського короля страчено краківського єпископа Станіслава Щепановського, згодом канонізованого і проголошеного святим покровителем Польщі.
Про дитинство святого Станіслава Щепановського (1036–1079) відомо мало. У юності він навчався у Льєжі та Парижі. Священицькі свячення отримав 1060 року. Доволі довго був каноніком у Краківському кафедральному соборі. Після смерті єпископа Краківського Ламберта 1070 року зайняв його місце.Чим саме не догодив святий Станіслав королю Болеславові Щедрому, можна дізнатись із «Хроніки» літописця Вінцентія Кадлубка. Монарх вів численні війни, а в Польщі через відсутність правителя та його воїнів ширився розбій. Лицарі, прагнучи захистити свої домівки, стали просити короля відпустити їх на батьківщину. Коли їм було відмовлено, багато воїнів повернулися додому всупереч забороні. Болеслав Щедрий розпочав переслідування відступників, на захист яких рішуче виступив єпископ Краківський, закликаючи короля до християнського милосердя. Коли стало зрозуміло, що монарх глухий до прохань, Станіслав Щепановський відлучив його від Церкви. У пориві гніву король увірвався з воїнами до храму прямо під час Меси й убив єпископа ударом меча. Після вбивства народ відвернувся від монарха. Покинутий підданими, Болеслав утік до Угорщини й так і залишився вигнанцем.
17 вересня 1253 року єпископа Краківського Станіслава Щепановського канонізував Папа Інокентій IV.
Павло Зінченко