Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » 9 вересня - довільний спомин св. Петра Клавера, пресвітера
08:22 Середа 0 1 029
9-09-2020, 08:22

9 вересня - довільний спомин св. Петра Клавера, пресвітера

Петра Клавера (1580-1654) сьогодні згадують мало; він перестав бути «сучасним». Варто згадати, що сам себе він називав Petrus Claver, Aethiopum servorum servus – «Петро Клавер, раб рабів-ефіопів».

Сьогодні, коли вже неактуальні ні оповідання Бредбері про те, як «чорношкірі втікають на Марс», ні навіть свіжі, ХХІ століття, жарти доктора Хауса, що «Білий Дім не просто так зветься білим», – тема пригнічення темношкірих перестала бути політично важливою.


Але щоб вона перестала бути політично важливою, знадобилися довгі століття старань про людські права для не-білих, не-європейців, не-панівної раси. І початки цієї боротьби виходять не аби звідки, а з католицького середовища. Бартоломео Лас Казас захищав права індіанців, а Петро Клавер доклав усіх можливих старань до захисту негрів. У самих лишень Сполучених Штатах йому присвячено понад 200 храмів.


Педро Клавер, іспанець, каталонець, народився у бідній робітничій сім’ї. Церква ставала «другим домом і шансом на життя» для багатьох юнаків XVI-XVII століть; Педро прийняв тонзуру (знак богопосвяченого шляху) в 14 років. Навчався в Барселоні, де тоді єзуїти провадили університет, і вступив у Товариство Ісуса 1602 року. Його місійним полем мали стати негри в Південній Америці, яких тоді масово перевозили з Африки – рабство завжди було найдешевшою робочою силою. Далеку подорож у трюмах витримували не всі; трупи викидали акулам. Епідемії були частим явищем, бо яка там гігієна. І взагалі, хіба у чорних є душа?


Петро Клавер був серед тих перших європейців, які не просто пливли собі в Америку у своїх справах (інколи вельми побожних). Він подолав цей внутрішній кордон – побачив у рабах людей. Спустився в трюм. Пізнав, у яких умовах перевозили рабів. І прийняв ім’я «раба рабів»…


Він не прийшов до них проповідувати – він прийшов постелити постіль тому, хто спав на голих дошках, принести води спраглому, їжі – голодному, ліки – хворому. Перед панами виступав як захисник і доброчинець «ефіопів», перед властями клопотався, щоби з цими людьми поводилися по-людськи. Долати опір суспільної думки було вочевидь нелегко; це видно навіть з листів настоятелів: «Недальновидний. Брак життєвого досвіду». Але Петро Клавер жив таким життям 38 років. Працював у порту Картахени. І навряд чи через «брак життєвого досвіду» першими приймав сповіді у рабинь-негритянок, доки багаті пані чекали на свою чергу…


Найпершим наслідком, звісно, стали навернення та хрещення – кількість охрещених ним оцінюється у 300 тисяч душ. Але й серед «білих панів» потроху змінювалося ставлення до тих, у кому вони вбачали… ну, в кращому разі побутову техніку. Хіба хтось сьогодні переймається тим, як почувається газова плита чи міксер? Переймаємося хіба що собою, коли щось ламається; але якщо спокійно можемо купити нове – то так навіть краще…


Клавер ішов до рабів, які жили в халабудах, мов собаки, а як хворіли – то хотіли вже тільки одного: померти. Він не тільки приносив ліки та опікувався ними, він виліковував їхнє усвідомлення себе людьми, дітьми Єдиного Бога. Його називали «чинним містиком»: споглядання у його молитві мало дієвий характер. Найбільшою його любов’ю був Христос і Його Хрест, і своє служіння він сприймав як служіння хреста.

Папа Лев ХІІ канонізував його 15 січня 1888 року, а 7 липня 1896-го проголосив Петра Клавера особливим покровителем усіх місій серед темношкірих.


Джерело - Римсько-Католицька парафія св. Валентина

Святі дня 08:00 Середа 0 2 312 25 листопада – довільний спомин Катерини Александрійської, покровительки учнів і вчителів Свята Катерина, одна з чотирнадцяти святих заступників, яких ушановують як найсильніших захисників у різних потребах чи небезпеках, – героїня численних мистецьких творів. Про її життя писали святий Руфін і Євсевій із Палестинської Кесарії, які жили невдовзі після святої, та було складено чимало легенд.
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.