Святий Бонавентура про досконалу молитву, покору та небесні солодощі

Про набожну молитву"Набожна молитва має таку силу, що у всьому прийде з допомогою і в будь-який час людина може завдяки ній отримати користь - взимку і влітку, під час доброї погоди та під час дощу, вночі та вдень, у святкові та робочі дні, у хворобі та у здоров'ї, у молодості та старості, стоячи, сидячи та йдучи, в каплиці та поза нею. Деколи навіть під час однієї години отримується більше, ніж вартий цілий світ, бо завдяки набожній молитві, хоча б було її небагато, людина здобуває Небесне Царство".
Три речі, що допоможуть у досконалій молитвіСвятий Бонавентура називає такі умови досконалої молитви. Перша - під час молитви прийняти просту позицію тіла, вознести серце, "закрити" всі відчуття, без галасу віддатись роздумам у гіркоті та скрусі серця за власні гріхи (теперішні, минулі та майбутні).Друга - подяка Господу за всі Його добродійства, вже отримані, або ті, що ще чекають попереду. Немає нічого іншого, що чинило би людину гідною Божих дарів, як вдячність за вже отримані дари.Третя - думати лише про те, про що молишся. Не можемо устами розмовляти з Богом, а в серці думати про щось інше, аби половину серця скеровувати до неба, а половину затримувати на землі.
Про чесноту смирення"Будьте настільки покірні, аби ніколи не дозволити, щоби пиха панувала у ваших серцях, бо ви мали покірного Вчителя, Господа нашого Ісуса Христа, бо мали покірну Вчительку, Діву Марію... Будьте так покірні, аби свідком вашої покори була терпеливість. Чеснота покори вдосконалюється через терпеливість і немає істинної покори, якщо їй не товаришує терпеливість".Про майбутню славу Небесного Царства"Коли дивлюсь на майбутню славу, то завмираю від захоплення, бо це буде внутрішня та зовнішня радість, радість навколо. Будеш радіти всім та з усього. Думаю, що ця радість зображена у постаті жінки з книги Одкровення, яка була "одягнена в сонце, під її стопами місяць, а на голові корона з дванадцяти зірок". Ця жінка - це блаженна душа, дочка Вічного царя, наречена і цариця... Одягнена у сонце, бо оздоблена красою божественної ясності, коронована гідністю вічного щастя; у цьому щасті особливу оздобу становить дванадцять радостей, що оздоблюють та прикрашають небесне щастя. (...) О душе, насправді, якщо будеш живо пам'ятати про небесні речі, то з цього вигнання створиш ніби передмістя Небесного Царства, у якому щодня будеш досвідчувати вічної розкоші.Цитати вибрані з творів св. Бонавентури "До сестер про досконалість життя", "Розмова з самим собою".Упорядковано КМЦ