Пандемія Covid-19 вчить нас того, що всі ми взаємопов’язані та залежні одні від одних і, водночас, вказує на те, що людина є слабкою та вразливою. Про це та інше в інтерв’ю для Vatican News із сестрою Зелією Андріґетті, Головною Настоятелькою Згромадження Дочок Святого Камілло, 57 сестер головного дому якого у березні були заражені коронавірусом, та сестрою Марією Фернандою Бонджіаніно, яка також поділилась своїми думками про щоденну місію сестер-каміліянок.
Про це повідомляє Vatican News.«Досвід Covid-19, який ми пережили особисто і як спільнота, і в сфері допомоги хворим, допоміг ще краще зрозуміти, наскільки ми взаємопов’язані та взаємозалежні і, водночас, вразливі та слабкі», – поділилась в інтерв’ю для Vatican News сестра Зелія Андріґетті, Головна Настоятелька Згромадження Дочок Святого Камілло. Вона підкреслила, що пережиті їхньою чернечою спільнотою складні моменти не забуті, бо ж важко забути, як у березні із 62-ох сестер Генерального Дому, розташованого у містечку Ґроттаферрата, що неподалік від Риму, 57 сестер були заражені вірусом.
Надзвичайна ситуація
Сестра Марія Фернанда Бонджіаніно, яка була другою співрозмовницею ватиканської журналістки, додала: «Це були важкі дні, адже ми не знали, що буде з вірусом; це все трапилось дуже несподівано». Черницям із Ґроттаферрати після поширення новини про зараження їхніх сестер, не було легко, адже на порозі їхнього дому відразу появилось багато журналістів, які бажали дізнатись, що трапилось: сестри опинились у центрі уваги численних медіа. Водночас, деякі сестри, які мали необхідність в особливій медичній допомозі, були госпіталізовані, дехто – у важкому стані. Але всі видужали. Місцева медична структура щоденно контролювала чи бува хтось інший у спільноті не заразився або ж потребує особливої медичної допомоги. Можна підсумувати, що йдеться про тижні, позначені тривогою, однак, уся ця складна ситуація не спричинила втрати ні віри, ні надії. Хворі сестри залишались у своїх кімнатах на карантині, присвячуючи час молитві, навчанню, тощо... А ті сестри, яким вдалося уникнути зараження, піклувались та в різний спосіб допомагали хворим.
Навіть з небезпекою для життя
У цій новій фазі боротьби з настільки небезпечним вірусом, сестри-каміліянки із Гроттаферрати дивляться на цю надзвичайну ситуацію як на заклик до особистої та суспільної відповідальності в охороні довкілля. «Церква закликає нас сприяти конкретним діям, з яких може народитись новий спосіб життя: ми відчуваємо виклик і почуваємося учасниками відповіді на екологічну кризу, на крик землі та бідних», – мовила сестра Зелія, наголошуючи також на тому, що сестри, як церковна інституція, також задіяні у сфері служіння спільному благу, відповідно до харизми Згромадження: у школах, університетах, лікарнях та медичних закладах.
Сестра Марія Фернанда пригадала, що у світі служать приблизно 800 сестер Дочок Святого Камілло, які, окрім трьох традиційних обітів послуху, чистоти та убозтва, складають також четвертий – піклування про хворих, навіть, якщо потрібно ризикувати життям. Сестри Згромадження, піклуючись хворими на коронавірус, мали нагоду поглибити та краще зрозуміти харизму своєї чернечої інституції, адже, коли святий Камілло встановив для сестер цей четвертий чернечий обіт, у світі вирувала чума. Незважаючи на брак досвіду служіння у такій надзвичайні ситуації, сестри дуже креативно підходили до праці з зараженими, із “фантазією милосердної любові”.
Серед іншого, співрозмовниці ватиканської журналістки зазначили, що ситуація пандемії спричинила нове зубожіння, тому слід виходити із допомогою до тих, які потребують нашої підтримки: чи це у лікарнях або інших медичних закладах, чи там, де ми мешкаємо або працюємо. Для прикладу, сестер-каміліянок підтримала Єпископська Конференція Італії, зокрема, фінансово допомігши лікарням, які діють під опікою черниць.
Вплив “Laudato si’”
«Піклування про сотворений світ, наш спільний дім, дар Бога, Отця-Сотворителя, та про бідних є основою нашого людського досвіду та християнської віри», – наголосила сестра Зелія і, користаючи нагодою, висловила вдячність Папі Францискові за його енцикліку “Laudato si’”, опубліковану 5 років тому, та дар Спеціально Року “Laudato si’”. Піклування про довкілля не є лише завданням політиків чи окремої групи осіб, але всіх нас, розпочинаючи від дрібних речей, таких, як правильна утилізація використаної батарейки, використовування громадського транспорту, а не приватного авто, тощо…
Глобальна екологія, на переконання сестер, вимагає екологічного навернення, яке досвідчується і здійснюється у щоденному житті, виробляючи те, що необхідне для споживання, переробляючи, допомагаючи тим, хто цього найбільше потребує. На закінчення інтерв’ю сестри також розповіли про свій город, невеличку господарку та оливковий сад.
Схожі новини
