Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » 50 навернень: Дженніфер Фулвілер – Бог завжди кличе тисячі разів
14:21 Середа 0 304
8-07-2020, 14:21

50 навернень: Дженніфер Фулвілер – Бог завжди кличе тисячі разів

Вона була переконаною атеїсткою, потім, за її власними словами «атеїсткою неохоче», а тепер Дженніфер Фулвілер – відома католицька письменниця, журналістка, разом з чоловіком і великою сім’єю – активна і ревна парафіянка.
Про це повідомляє Vatican News.

Дженніфер Фулвілер – не перша людина, що навернулась в часи інтернету, й великою мірою, завдяки йому, але вона єдина, що день за днем ділилася шляхом, що привів її до навернення на цифрових платформах світу. Дженніфер тепер 43 роки, вона живе в США, в місті Остін, що є столицею штату Техас, разом з чоловіком і шістьма дітьми і, як пише про себе, коли «не зайнята керуванням хаосу свого домашнього життя», пише книжки, провадить конференції, виступає по радіо й телебаченні й є відомою католицькою блогеркою.

«Я народилась у сім’ї атеїстів, – пише вона, – хоч, як потім виявилось, батьки потай "на всяк випадок" мене охрестили. Наскільки я себе пам’ятаю, мені завжди було очевидно, що не існує ні Бога, ні духовного світу. Я зростала в сім’ї, де про релігію згадувалось тільки з насмішкою і це мене зовсім задовольняло. Я завжди була вільна жити за своїми власними правилами. А зростаючи, я стала вірною поборницею войовничого атеїзму».

Чи віра тільки для наївних?

Після університету, розпочавши роботу в сфері інформаційних технологій, Дженніфер познайомилась з майбутнім чоловіком, Джо, за її словами, «найгеніальнішою людиною, яку вона знала – у нього були наукові ступені, захищені у трьох престижних університетах», незабаром вони одружились, заробляли достатньо грошей, щоб жити заможнім безтурботним життям, а в майбутньому мали забезпечену кар’єру. Про Бога вони ніколи говорили, тому для неї стало великою несподіванкою, що чоловік виявився віруючою людиною. Батьки його належали до однієї з євангельських Церков, але Джо був не практикуючим.

Дженніфер не могла узгодити його інтелект з релігійним світоглядом. Їй здавалось, що це неправильно, що така розумна людина може приймати ірраціональні погляди. Виявилось, що і серед їхніх друзів також були люди, переконані в існуванні Бога, тому вона вже не могла твердити, що тільки неосвічені могли мати віру.

Дженніфер вважала себе дуже щасливою людиною, але в душі почала замислюватись, що насправді її життя має сенс. Народження першої дитини стало особливо світлим променем у її житті і, відчуваючи зобов’язання дати своїй дитині щось більшого, як проминаючий світ, вирішила шукати істину. Вона почала читати, вивчати, досліджувати, згадуючи великі постаті людства, більшість з яких мали віру в Бога. Були віруючими навіть великі філософи й мислителі давнини. Із здивуванням Дженніфер відкрила, що віруючими були більшість великих науковців, багато з них були переконаними християнами, а лише меншість називали себе атеїстами. Вона прийшла до висновку, що світила людства не були слабкими людьми, отже, це неправда, що науковці заперечують Бога.

У рідній стихії

Відчуваючи постійний внутрішній неспокій, маючи багато питань щодо релігії, вважаючи себе атеїсткою протягом усього життя, Фулвілер звернулась до того, що було їй найближче – до цифрових платформ. Вона започаткувала блог «Неохочий атеїст», ділячись своїм збентеженням, ставлячи питання щодо існування Бога, життя і смерті, добра і зла. На її великий подив, відгукнулись численні християни, які захищали свою віру з сильними й переконливими аргументами. Завдяки коментарям, дискусіям, порадам щодо прочитаних книжок вони допомогли їй побачити християнство в зовсім новому світлі й разом з нею пройшли бурхливий процес навернення, що включав духовну порожнечу, труднощі в узгодженні певних медичних рішень з віднайденою вірою. Спочатку, як переконана атеїстка, Дженніфер була прихильницею абортів, але коли під час другої, а потім і третьої вагітності, виникли серйозні ускладнення, вона рішуче відмовилась її переривати, народивши шестеро дітей.

Хоч назва блогу протягом років кілька разів змінювалась, авторка зберігає в архіві всі пости, а це дозволяє зрозуміти, що означає життя у вірі після атеїзму, ділиться з читачами блогу своїм дальшим духовним шляхом та обговорює безліч питань щодо християнського життя та католицької Церкви.

Одного разу Дженніфер, вперше в житті, у великій книгарні відвідала відділ «Релігія», погортала книжки і, несподівано для себе, купила одну про суть християнства. На касі зніяковіло сказала, що купує подарунок для друга. Через деякий час – ще іншу, а чоловік порадив їй прочитати Новий Завіт. І досі вона зберігає отой, зачитаний, перший Новий Завіт, що вона собі придбала.
Навіть тоді, коли ще була атеїсткою, Дженніфер дуже любила різдвяний час. В одній із своїх книжок вона написала: «Нам дуже подобались різдвяні святкування, ялинка, подарунки, але ми вважали, що відкидаємо релігійні забобони й святкуємо любов і доброту. Тепер я розумію велику різницю, адже, як християни, ми святкуємо не щось, в Того, Хто є Миром, Добротою і Любов’ю. Ця любов насправді реальна, бо її джерелом є сам Бог».

На стежці до католицтва

Серед коментаторів блогу були віруючі найрізноманітніших Церков – від консервативних баптистів до ліберальних англіканців, від Церков віри євангельської до Свідків Єгови. І кожна з них претендувала на те, що саме вона в найправильніший спосіб заснована на Біблії. І коли Дженніфер разом з чоловіком, який відразу зацікавився її пошуками істини та підтримував на шляху навернення до Бога, обговорювали, яка християнська конфесія їм найближча, католицька Церква здавалась далекою, архаїчною, корумпованою та не ґрунтувалась на Біблії. Дженніфер не здавалось правильним вчення католицької Церкви про сім’ю, етику, мораль. Джо не міг зрозуміти почитання Пресвятої Богородиці і взагалі вважав, що Церкву треба вибирати за своїм смаком та уподобанням. Але вони були здивовані, що місяці роздумувань, поглиблень та досліджень привели їх саме туди: напередодні Великодня 2007 року вони стали членами католицької Церкви.

В одному з інтерв’ю Дженніфер Фулвілер наголосила, що після навернення вона найбільше відчуває дух сопричастя в католицькій Церкві, спільнотний дух, який відсутній в атеїзмі. Вона призналась, що раніше не розуміла, що означає те, що вірні є членами Церкви, членами Христового Тіла. А тепер вона особисто пережила це сопричастя, єдність у спільності з усіма католиками світу і чудовий досвід життя єдності з Ісусом та його Церквою.

Книжки Дженніфер Фулвілер видані тисячними тиражами. Це – «Щось інше, ніж Бог» з підзаголовком «як я пристрасно шукала щастя і випадково його знайшла», «Одна прекрасна мрія» та «Твоє блакитне полум’я: відкинь почуття провини і зроби те, що примусить тебе ожити». Блакитним полум’ям вона називає запал, дар, талант, який ми отримали від Бога, що спонукає нас змінитись, почувати себе щасливими й повними енергії, шукати в житті не самореалізації, але здійснення того плану, який Господь має для кожного з нас. Це набагато більше, ніж економічний прибуток чи візитна картка, наповнена академічними титулами. «Якщо ви правильно використовуєте своє "блакитне полум’я" й бачите, як змінюєте життя людей навіть у дрібних речах, тоді зможете бачите як Бог діє у вас і через вас. І не важливо, що ваш результат зможуть збагнути тільки п’ять людей у світі».
Свідчення 09:03 Вівторок 0 313 Розарієві історії від єпископів. Єпископ Олександр Язловецький Свою історію знайомства з Розарієм та про сумніви, що виникали з приводу ефективності цієї молитви,  розповідає єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький. 
Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.