16 грудня Церква згадує блаженну Марію від Ангелів, діву

У дитинстві вирізнялася прагненням святого життя та швидко просувалася дорогою благочестя. Пережила тяжку хворобу, у якій виявила велику терпливість і довіру до Божої Матері. 1673 року розпочала навчання у цистерціанок у Салуццо, але через два роки мусила повернутися додому через смерть батька. 1676 року, попри невдоволення матері та близьких, Марія Анна вступила в монастир кармеліток босих у Турині, де взяла ім’я Марія від Ангелів.

Суворий спосіб життя та щоденні тяжкі обов’язки призвели до заглиблення в ніч віри на кілька років. Мала досвід видінь і нападів сатани, але була слухняна сповідникові, який допоміг їй подолати спокуси та зміцнитися духовно. 1691 року стала наставницею новіціату. Жила аскетично, глибоко занурювалася в молитву, з якої несла світло мудрості тим, хто його потребував, палко прагнула апостольства, переймалася душами в чистилищі.

1694 року Марію від Ангелів обрали настоятелькою монастиря. По духовні поради до неї зверталися не лише сестри, а й мешканці міста, навіть родина місцевого герцога. Завдяки блаженному Себастьяну Вальфре заснувала монастир в Монкальєрі, проте не змогла переїхати туди через тиск з боку світської влади, яка бажала бачити Марію від Ангелів в Турині. Мусила дистанційно надавати духовне керівництво сестрам у новому осередку, а піклування про нього довірила святому Йосипу, у якому знаходила міцну опору. 1717 року вп’яте стала настоятелькою, але, як і раніше, бажала це місце залишити іншій, тому просила Бога, аби забрав її. Це й сталося через кілька тижнів.

Залишила по собі листи й духовні нотатки. Беатифікована в 1865 року.

Зображають блаженну в кармелітському габіті. Атрибути – розп’яття, лілія, череп.

Уклала Юлія Бойко