У суботу, 14 грудня, наша спільнота "Домашня Церква" – сімейна гілка Руху "Світло-Життя" святкувала Районний День Спільноти.
Цього разу тематикою зустрічі була Круціята Визволення Людини – діло любові. У заході взяли участь близько 70 осіб з усіх парафій Києва, а також з Боярки, Борисполя та Фастова.Духовний супровід здійснювали наші душпастирі – Дієцезіальний модератор ДЦ о. Віталій Квапіш, Районний модератор ДЦ о. Ігор Скомаровський, о. Ян Дудек OСD і брат Славомір Плоньскі OFMCap. Гостинно приймала нас парафія Пресвятої Діви Марії Матері Церкви, де завдяки парафіяльній спільноті "Домашньої Церкви" та бр. Славоміру ми почували себе як вдома.
Професійний музичний супровід свята здійснювала Ольга Галаненко, автор гімну "Домашньої Церкви" та гімну Року святості подружжя та сім'ї.
Отець Ігор під час катехези розкривав нам тему внутрішньої свободи людини, важливість відкриття свого внутрішнього потенціалу, власного духовного простору – тобто образу Божого в собі. Внутрішньо вільна людина здатна йти за Христом, уподібнюватись Йому – незалежно від обставин цього світу, нарікання чи байдужості оточуючих людей. Як це сьогодні можливо? Тільки з Христом! Тільки від Нього можемо черпати сили і наповнюватись, бо тільки у Христі ми можемо знайти повноту – повноту правди, знання, любові.
Під час праці в групах ми роздумували над тим, що має спільного історія Гедеона і наші життєві ситуації, якими є Божі методи боротьби і чи ми повністю уповаємо на Нього у викликах сьогодення.
Дуже зворушливими були свідчення Наталії Майбороди та Валентини Дубик про свою дорогу до Круціяти Визволення Людини. Дуже потребуємо таких відважних свідків Божого діяння в житті.
На урочистій Євхаристії – вершині святкування Дня Спільноти – о. Віталій виголосив цікаве слово. Порівняв нас із учнями Ісуса, які спускаються з гори, а ми, в свою чергу, виходимо з храму, тобто спускаємось з «духовної гори» в цей світ, який повний спокус, в якому панує боротьба за існування, атеїстичне середовище. Як же нам залишатись на такому духовному рівні, який ми можемо осягнути в храмі, на нашій «горі Табор»? Як перенести на площину нашого щоденного життя цей духовний простір? Відповідь дуже проста – нам в цьому допоможуть наші християнські практики – особиста, подружня, сімейна молитви, подружній діалог, регула життя, регулярне читання Слова Божого, особисті відносини з Христом!
Хочу також зазначити, що плодами нашого Дня є прийняття однією особою постійного членства в Круціяті Визволення Людини, та участь двох осіб в Круціяті як кандидатів терміном на 1 рік.
Від імені районних пар – Ігоря та Надії Петрик і Віктора та Оксани Черниш, висловлюю щиру подяку всій спільноті "Домашньої Церкви" за співорганізацію та служіння! Всім бажаємо рясних Божих благословінь та веселих Свят!
Надія Петрик