12 грудня – довільний спомин Матері Божої Гваделупської, захисниці ненароджених дітей

12 грудня 1531 року неподалік від Мехіко ацтек-християнин Хуан Дієго Куаухтлатоатцин, нині святий, побачив Богородицю, Яка попросила побудувати храм на Її честь. Хуан передав прохання місцевому єпископу, але владика не повірив, йому потрібен був якийсь доказ. За четвертим об’явленням Діва Марія вказала Хуанові на пустельний пагорб, де серед грудня розквітли троянди, й сама допомогла загорнути їх у його плащ. Коли чоловік розгорнув плащ перед єпископом, усі побачили не лише квіти, а й чудовий образ Богородиці. Тоді був побудований храм Матері Божої Гваделупської, як Вона сама себе назвала.

Цей образ Богородиці – наукова загадка. Плащ зроблений із нетривкого матеріалу, який мав би розсипатися вже через 20-30 років. Таємницею залишається й сам образ, особливо очі. Дослідники виявили, що в очах Марії віддзеркалено 13 осіб – імовірно, у ту мить, коли Хуан приніс квіти єпископові. Віддзеркалення зберігає перспективу й форму, як у людських очах, але на образі воно таке мале, що людина не змогла б його намалювати.

Образ містить багату символіку ацтекської культури, яка пояснює істини християнської віри (наприклад розпущене волосся – цнота, підперезана чорною стрічкою – вагітність). Невідомо, чому Марія назвала себе Гваделупською; деякі дослідники вважають, що це перекручена на іспанський лад вимова «Коатлаксопеух» – тобто «Та, Хто розчавлює змія».

Об’явлення Богородиці спричинило масове навернення корінних мешканців: за 6 років охрестилося 8 мільйонів осіб.

2007 року під час Літургії за ненароджених дітей з образу Матері Божої Гваделупської почало виходити дивне світло, схоже на зображення УЗД дитини в лоні матері. Відтоді її вшановують не лише як покровительку Латинської Америки й Мехіко, а і як заступницю ненароджених дітей.

Уклала Юлія Бойко