Проповідуючи під час Святої Меси в «Домі Святої Марти», Святіший Отець вказав на важливість усвідомлення священичого служіння як Божого дару.
Про це повідомляють Новини Ватикану.Священиче служіння – це Божий дар, а не «трудовий договір». На цьому наголосив Папа Франциск, проповідуючи під час Святої Меси в каплиці «Дому Святої Марти» у четвер, 19 вересня 2019 року. Проповідник прокоментував перше літургійне читання дня (1 Тм 4, 12-16), в якому св. апостол Павло звертається до Тимотея зі словами: «Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів» (1 Тм 4, 14).
Не виконання обов'язків, а великодушність
Священство, за словами Папи, – це не трудовий договір, що зобов’язує до виконання певних обов’язків. Виконання повинно бути на другому плані, бо основне – це дар, який потрібно зберігати, бо від усвідомлення цього дару походить усе інше.
“ Коли забуваємо про це, – додав він, – то, заволодівши даром, перетворюємо його в обов’язки й тоді втрачається суть священства, втрачаємо з поля зору погляд Христа, Який поглянув на нас усіх і промовив: «Іди за мною». Тоді втрачається безкорисливість. ”
Відсутність усвідомлення священства як дару, як зазначив Папа, приводить до різних відхилень: від дрібних щоденних недоліків до отих найгірших.
Фарисей забуває про дар гостинності
Про важливість усвідомлення дару, за словами проповідника, нам нагадує також уривок з Євангелії від св. Луки, прочитаний під час Святої Меси. В ньому йдеться про те, що один з фарисеїв запросив Христа до себе до дому (Лк 7, 36-50), куди приходить грішниця й починає обмивати сльозами Христові ноги, обтирати їх своїм волоссям, цілувати й помазувати запашними есенціями. «Якби це був пророк, – подумав фарисей, – він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається Його: це ж грішниця!» (пор. Лк 7, 39).
Папа Франциск зазначив, що фарисей, навіть, якщо був доброю людиною, знехтував правилами гостинності, що також є даром, і Христос вказує йому на це, зазначаючи, що жінка дає все те, про що фарисей забув: воду для вмивання ніг, поцілунок привітання та олію для помазання голови.
За словами проповідника, ми забуваємо про дари, коли постійно думаємо лише про те, що повинні робити. «Звичайно, – додав він, – священики й усі ми повинні звіщати Євангеліє, але потрібно охороняти центр, джерело, з якого випливає ця місія, що є даром, який ми отримали від Господа».