Прес-конференція з нагоди відкриття першого в Києві паліативного стаціонара

Дитячий паліативний стаціонар на 5-6 місць діятиме при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології ім. академіка О.М. Лук'янової НАМН України (ІПАГ). Під час прес-конференції були представлені ті, стараннями яких вдалося відкрити центр. Хоч це і мала крапля в морі, але є надія, що ця крапля полегшить важкі страждання.

За даними статистики в Україні майже півмільйона людей щороку потребують паліативної допомоги, з них близько 84 тисячі - це діти. Часто не йдеться лише про те, щоби полегшити або зняти біль, полегшити якість життя в умовах коли повне одужання не можливо. За цими цифрами стоять реальні живі діти та батьки, які потребують консультації, підтримки та розради. Про труднощі з якими стикаються діти та їх батьки, коли чують невтішні діагнози розповіла у вступі Олександра Телятникова з "Благодійного фонду ім. св. Луки (Войно-Ясинецького)".


Під час прес-конференції першим спікером став Микола Кулеба, Уповноважений Президента України з прав дитини. Паліативна допомога дітям - це тема, про яку не хочемо говорити. Бо йде мова про смерть дитини, і ніхто не може їй допомогти. Допомогти в тому, аби підтримати, навчити поводитись з дітьми. Посадовець підкреслив, що паліативна допомога не передбачає, аби всі помирали в спеціальних центрах, але щоби будучи вдома, могли гідно дожити свої дні. Досвід показує, що в критичних ситуаціях для дитини важлива присутність і любов батьків. Важкохворі діти, яких віддали до інтернату швидше вмирали. Микола Кулеба підкреслив: "Має бути чітка стратегія допомоги таким дітям, від цього залежить рівень нашого суспільства". Він зазначив, що у справі паліативної допомоги важлива співпраця держави і Церкви, яка має на меті духовний супровід дітей та їх родин.


Головний лікар ІПАГ Любов Слєпова зазначила, що у всіх відділах нашого інституту перебувають найбільш "важкі" пацієнти. Часто можемо констатувати, що не вилікуємо їх до кінця. А що далі? Тому, на думку, головного лікаря потрібно втрутитись в процес лікування від самого початку встановлення діагнозу. Новий центр покликаний створити не лише добрі умови для дітей, а також підтримати батьків. Інститут є мультифункціональним, що дає змогу багатьох спеціалістів та фахівців залучати до співпраці. Лікар підкреслила, що часто важко знайти відповідний медперсонал "з душею" за ту зарплатню, яка пропонується. Однак це питання поступово вирішується.


Наступним спікером стала Паскаль Вайє, засновниця фонду "Маленькі серця", які сприяли у створенні та функціонуванні центру. Історія життя Паскаль є досить дивовижною: вона всиновила 5-х дітей, і всі вони різних національностей. Для неї не існує окремої країни, або нації. Тому, коли вона почула, що є можливість відкрити такий центр, то одразу вирішила допомогти. "Цей короткий час важкохвора дитина має прожити в любові та єдності. Фонд "Маленькі серця" вже 13 років співпрацює з Caritas-Spes та допомогає у реалізації багатьох проектів на користь дітей.


Вагомий внесок у справу відкриття центру належить також фонду Г. Степіча, який представляв Санін Мерджан. Санін підкреслив, що для них важливою є реалізація таких проектів в Україні, з огляду на економічну ситуацію в державі. "Ми вже успішно реалізували 20 проектів, але це проект нас найбільше"зачепив", - підкреслив спікер.


Підсумковим став виступ єпископа Станіслава Широкорадюка, коад'ютора Одесько-Сімферопольської дієцезії та апостольського адміністратора Харківсько-Запорізької дієцезії РКЦ. Владика підкреслив, що Церква завжди має проголошувати правду. Може часом гірку. Треба сказати правду: смерть є. Але також є добрі люди, які допомагають гідно цю смерть прийняти. Також владика підкреслив, що самі діти та їх батьки мають право знати правду. "Нашим завданням як Церкви є створення духовного супроводу для дітей та батьків", - підсумував єпископ.


Після завершення прес-конференції всі присутні були запрошені до центру, аби побачити на власні очі маленьких пацієнтів та поспілкуватись з ними.

Аліна Петраускайте, Католицький Медіа-Центр