Екватор Всеукраїнського конгресу сімей перетнули

Кількість учасників від самого початку була обмежена розміром храму. Згідно реєстрації мало прибути 580 осіб (сім'ї, духовенство, семінаристи), однак організаторам вдалося приготувати місця для майже 800 учасників. Діти та молодь мали власну програму у парафії Божого Милосердя та Матері Божої Ангельської. Натомість частина дітей мала ігрову кімнату також на території парафії де, відбувались конференції.

 

Єпископ Ян Нємєц у вступній катехезі пригадав присутнім біблійний опис сотворення людини. Він зупинився на тому, що людині допомагає мати справжнє життя. Саме сім`я допомагає мені не жити лише для самого себе.

 
Подружжя Ґжеґож і Анжеліка Гурни розповіли про свій досвід подружнього життя. Відмінність культур, традицій, характерів поставила перед ними серйозний виклик будувати єдність у різноманітності. Це все можливо завдяки молитві і пробаченню в родині. Анжеліка поділилась однією історією про пробачення. "Одного вечора ми з чоловіком дуже посварились. Я тоді сказала чоловіку, що виселяюсь зі спальні та спатиму в іншій кімнаті. Я не хотіла помиритись, але теж не могла заснути. Я придумала, що так чоловіку все поясню, що він змушений буде у мене просити пробачення. Я стояла перед ним хвилину мовчки. І тут я кажу: "знаєш я не пам`ятаю, чому ми посварилися... і ми розсміялись. Тоді мене врятувала катехеза мого батька про пробачення", - підкреслила Анжеліка. 


Подружжя Пуліковських, Яцек і Ядвіга, ділячись своїм багатим досвідом душпастирства родин та взаємин у родині пригадали про відповідну ієрархію любові. По-перше, це любов до Бога, потім - любов до дружини або чоловіка, до дітей, до батьків чоловіка або дружини, до інших людей. Лише за таких умов можна говорити про щасливе подружнє життя. 


Коментуючи свою участь у Конгресі Ядвіга зазначила: "Ми радіємо, що можемо тут бути і виразно бачимо, що сімейні цінності є однакові у всьому світі. Родина є важлива для кожного, не залежно від віку, від того, чи самі цю родину створюємо ,чи лише виходимо з неї. Бажаємо всім родинам бути щасливими". Яцек Пуліковський підсумовуючи, поділився: "Я радію, що розумію українську і дуже був радий, коли почув слова єпископа (проповідь єпископа Станіслава Широкорадюка - прим. ред): ми живемо на світі, щоби бути щасливими. Єдине, що варто робити, на мою думку, це молитися і любити. Це чітко прозвучало. Я вірю, що східноєвропейська частина католиків може врятувати Церкву. Багато різних речей зараз діється в Європі. Тут, в Україні, Церква пробудиться і повернеться до свого коріння".  

Виступи доповідачів переплітались різними свідченнями сімей з цілої України. 


На Конгрес також прибув президент Європейської Федерації Спілок Католицьких Родин (FAFCE) Антуан Ренар. Він розповідав про діяльність Федерації та діалог з політичними силами щодо сімейної політики. Доповідач підкреслив, що першочерговим завданням є підвищити свідомість того, яке багатство в собі має родина, що сім`я сама по собі є цінна. На завершення він підкреслив, що сім`я є Божою справою; сам Ісус Христос обрав місцем свого приходу звичайну людську родину. 


Після обідньої перерви розпочались презентації душпастирських ініціатив у праці з сім`ями в різних українських парафіях. Своїм досвідом поділились Ольга Мединська, що відповідає за Європейський сімейний центр "Традиція" у Рівному, о. Михайло Романів ОР з Фастова розповів про Дім св. Мартіна де Поррес, Тереза Андрущишина презентувала різні ініціативи Кам`янець-Подільської дієцезії, в тому числі також Спільнота Вірної Подружньої Любові "Сихар". 


Друга частина доповідей була присвячена викликам, які стоять перед українською родиною у наш час. Адріан Буковинський, експерт з питань сім`ї, особливо на законодавчому рівні підкреслив у своєму виступі, що на сім`ю ведуться наступи у законодавчій, освітній, медійній сфері та у судовій системі. Гострою для України є також проблема сиріт, коли батько зникає з життя дитини. Доповідач підкреслив, що не варто очікувати, що хтось змінить негативний стан речей у сфері сімейної політики. Нам самим потрібно шукати, що можемо змінити конкретно ми. Відповідальність лежить на кожному. Часто в Україні можемо зустрітись з неготовністю до подружнього життя.  

 
Геня Самборська голова фонду “За гідність людини" розкрила основи політики націленої проти життя, особливо, незахищеного, у лоні матері. Цифри сумної статистики показали, наскільки в нашій країні розвинена контрацепція, наскільки розповсюджений аборт, а також in vitro та сурогатне материнство. Все це має наслідками знецінення людського життя, особливо, якщо ми його ще не бачимо на власні очі.  


Отець Ігор Гнюс ОР та Ірина Максименко представили завдання та діяльність Навчально-Катехетичного Центру "Дерево життя". Один із напрямків - формування цілісної особистості. Не вистачить знати теологію, потрібно ще давати свідчення католицького життя. Отець Ігор підкреслив потребу мудрості та здорового глузду у наш час, а також потребу співпраці мирян та духовенства у пастирській місії Церкви через катехізацію.  


Вершиною зустрічей другого дня стала Євхаристія, яку очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський. Йому співслужили єпископи, а також велика кількість священників. Якщо протягом дня батьки були окремо від дітей, то Святу Месу родини переживали разом.


У проповіді архієпископ Мечислав роздумував над тим, що допомагає сім`ї бути сильною Богом. Це 2 опори. Любов і життя, яке є плодом прекрасної любові. Саме любов спонукає нас бути поруч у багатстві і бідності, разом із коханою людиною будувати щось спільне, а саме сім`ю. Любов завжди має характерну рису: самозречення, посвячення іншій людині. "Сьогодні подивіться одне одному в очі і скажіть: не можу нічого іншого тобі запропонувати, крім свого життя і любові", - заохотив архієпископ. 



Таким чином завершився другий день Всеукраїнського конгресу сімей. Попереду останній день - день святкування. У неділю, 22 вересня, Вінницею пройде хода сімей, а також відбудеться святкова Євхаристія на одній з площ міста. Запрошуємо єднатись з учасниками конгресу через трансляції Телебачення Віковічного Слова. 

Більше фото