18 вересня став святковим днем не лише для Київсько-Житомирської дієцезії, а й для єпископа Віталія Кривицького SDB. Довгоочікуваний і "обмолений" ним та всією дієцезією помічник врешті призначений. Розмова про нове призначення, плани та співпрацю.
Ексцеленціє, розкажіть нам про процедуру прийняття рішення щодо призначення нового єпископа?Насамперед, правлячий єпископ пише обґрунтоване прохання до Святішого Отця про єпископа-помічника, а також подає перелік ймовірних кандидатів (3 особи). Паралельно Конференція єпископату також розглядає кандидатури. При цьому беруться до уваги кандидати з усіх дієцезій України. Цей список подається до Апостольської нунціатури. Після цього розпочинається процес опитування та характеристик. Це все відбувається під грифом "понтифікальної таємниці". Всі документи сходяться до нунціатури. А далі - до Ватикану. Остаточні рішення приймаються там. Ну а ми розпочинаємо довгу молитву і чекаємо.
Чи було рішення Святішого Отця для Вас несподіваним?
Саме рішення не було несподіваним, скоріше довгоочікуваним. Якщо йдеться про особу отця Олександра, то я знав, що його особа є у списку. Але хто саме мав бути, то це вже рішення Апостольської столиці.
Які будуть завдання нового єпископа-помічника?
Перш за все, всі єпископи, у силу своїх свячень, мають однакові повноваження, якщо йдеться про таїнства , які вони уділяють. Наприклад, він так само може уділяти таїнства Миропомазання, Священства, освячувати храми, так як це робить кожен єпископ. Звичайно ж, це відбувається за узгодженням з Ординарієм, у цьому випадку зі мною.
Крім того, нам вкрай необхідно розпочати канонічні візитації у дієцезії, бо такої можливості (фізично) протягом останніх років не було. Єпископ-помічник у цьому випадку включається у цей процес.
Звичайно ж, ми ще не планували усіх обсягів, але крім дієцезіальних питань, крім зустрічей з вірянами, зі священниками, маємо ще зовнішні церковні відносини. Тим більше, у Києві є дуже багато питань на площині відносин Церква-держава. Це також питання, які ми представляємо у Всеукраїнській Раді Церков і Релігійних Організацій. Бо протягом цього півріччя, як РКЦ, ми ще й головуємо у цій Раді. Це є різноманітні зустрічі на які єпископ йде як офіційний представник Церкви. Ці всі питання розподілу ще стоять перед нами. На разі отець Олександр приймає привітання і планує належну підготовку до свячень і входження у місію єпископа Церкви.
Де буде резиденція єпископа-помічника?
Ще до визначення єпископа-помічника у цьому питанні існували різні варіанти. Була думка, що він буде у Житомирі, і міг би керувати пастирською працею у Житомирському регіоні. Але бачимо більшу необхідність залишити його у Києві. Левина доля питань вирішується саме тут. Так само як і я подорожую парафіями, виконуючи свої єпископські обов'язки, так і єпископ-номінант у своєму часі буде з Києва подорожувати цілою дієцезією.
Чи можете сказати хто буде новим канцлером?
Рішення щодо нового канцлера ще не має. Бо саме питання постало в день номінації єпископа-помічника. Від цього моменту стало зрозуміло, що місце канцлера стає вакантним. Зараз ми шукаємо доброго і відповідального канцлера. Просимо також всіх про молитовну підтримку у цій справі.
Останнє запитання виникло спонтанно, у розмові з Вами. Які головні принципи успішної співпраці саме для Вас?
Якщо відповідати спонтанно, то перше це - діалог. У діалозі завжди будуються спільні напрямки, можна все "викласти", а не вести якусь "тіньову політику". У випадку церковної співпраці гадаю, що основою має бути те, що ми знаємо для кого працюємо. Найголовнішим є будування Божого Царства, наше служіння Господу, наша відповідальність та сумлінність перед Ним. Коли ми це приймаємо серцем, тоді співпраця виглядатиме добре. Тому що ці речі будуть нас об'єднувати. Ми не працюємо на різних дільницях, для різних держав. Ми йдемо в одному напрямку.
Також у співпраці допомагає боротьба з власним егоцентризмом, розуміння того, що моя думка може бути також неправильною. Тому співпраця з іншою людиною корисна для мене самого. Знову і знову хочу підкреслити, що потрібен діалог. Це круглий стіл, де мають народжуватись спільні напрямки, це також спільна молитва та дія на славу Божу, і для добра Церкви.
Дякуємо, отче-єпископе, за розмову. Бажаємо потрібних дарів Святого Духа для Вас, а також Вашого нового єпископа-помічника!
Аліна Петраускайте, КМЦ
Схожі новини
