Про Рік Родини, приготування до Конгресу у Вінниці та спогади про власне дитинство розповів ординарій Камֹ’янець-Подільської дієцезії Єпископ Леон Дубравський.
– Отче Єпископе, в Україні триває Рік Родини, скажіть ви вже бачите плоди цього Року Родини?
– Так, звичайно.
– Які саме, розкажіть більше.
– Я бачу, що люди стають більш свідомими, що наше спільне усильне благання здатне принести щедрі плоди примирення в подружжях і відновлення сімей. Найбільше мене тішить, що ми всі, і священники і миряни, особливо сім’ї збираються разом на молитву за родини в парафіях. На цей Рік Родини приготовлено спеціальний катехитичний посібник, в якому є молитовні форми та катехези із роздумами про святість сімей - людям він дуже допомагає. Я при можливості відвідин наших парафій також заохочую людей аби набули собі Образ Святого Сімейства і вшановували через нього Господа. Хочу також аби в кожній парафії, в кожному храмі було спеціальне місце, де вірні можуть збиратися на молитву та ділитися своїми радощами і труднощами в контексті родин. У нас в Кафедральному храмі ми зробили невеличкий і простий вівтарик на честь Святого Сімейства. Кожного дня там постійно хтось молиться індивідуально, а після Святої Меси йдемо до ікони і там всі разом з парафіянами молимося літанію до Св. Сімейства, Акт Присвячення св. Сімейству і співаємо гімн конгресу та пісні на честь Святої Родини.
– Які ваші найбільш яскраві спогади про Ваших батьків та сімейне життя?
- Найбільший і найцінніший дар, що передали мені мої батьки – це дар віри. Бачив їхній приклад, що не дивлячись на те, що це були часи комунізму, переслідування, холод, голод і репресії, вони намагалися своїм прикладом нам з дитинства прививати віру та молитву. І сьогодні це найбільше допомагає мені жити і переносити різноманітні труднощі і проблеми. Тому щоразу коли приїжджаю на їхню могилу, то завжди стаю на коліна і цілую землю, і дякую Богу, що маю таких батьків. Вони хоча були неписьменні, але мали життєву мудрість і знали, що найцінніше дати дітям – віру в Бога, надію і любов до людей. І це досі допомагає мені реалізовувати Божі плани в моєму житті.
– Які на Вашу думку Головні проблеми родин в Україні і який рецепт на їх подолання?
– Найбільша біда сьогодні – це закритість на Бога і один на одного. Це неминуче призводить до втрати спілкування між чоловіком і дружиною, між дітьми і батьками. Молитва, я так гадаю, - це форма діалогу не тільки між людиною і Богом, але і між чоловіком і дружиною. Приходять різні кризи, навалюються труднощі, трапляється хвороби і нещасні випадки, врешті, у нас війна… одним словом, стає явним хрест, і ми тікаємо. Куди? На заробітки, в алкоголь, в комп’ютерні та азартні ігри, а хтось, більш інтелігентний, у психологічні тренінги саморозвитку, і таким чином ми залишаємо слово віри, слово про Хрест, на узбіччі. А саме Хрест є місцем зустрічі із Ісусом Христом, це там, у Хресті Він точно є і точно нас чує. Можна сказати, що Господь, який тебе любить, передбачив місце зустрічі і діалогу – Хрест.
– Яким чином можемо допомогти нашим вірним та родинам краще та глибше пережите цей особливий час благодаті?
– Насамперед, я дуже сподіваюся, що як в Катедрі, так і в інших парафіях ці особливі вівтарики, присвячені Святому Сімейству, будуть місцем молитви і зцілення наших родин і після закінчення Року Сім’ї. Можливо, що хтось із найбільш активних і ревних вірян міг би в кожній парафії взяти цю справу глибоко до серця і в єдності із настоятелем збирав людей на молитву.
– Насамперед, я дуже сподіваюся, що як в Катедрі, так і в інших парафіях ці особливі вівтарики, присвячені Святому Сімейству, будуть місцем молитви і зцілення наших родин і після закінчення Року Сім’ї. Можливо, що хтось із найбільш активних і ревних вірян міг би в кожній парафії взяти цю справу глибоко до серця і в єдності із настоятелем збирав людей на молитву.Крім того, всюди, де я іду з відвідинами парафій, заохочую людей аби мали вдома Образ Святого Сімейства і той катехитичний підручник, що був виданий спеціально для цього Року Сім’ї.
Проте, найголовніше, я дуже хочу аби на Конгрес Родин 20-22 вересня у Шаргород і Вінницю прибуло якомога більше подружь з дітьми. З одного боку, ця подія буде нашим спільним визнанням віри і вдячності Господу за дар Святої Родини. З іншого боку – це час благодаті, коли будемо спільно молитися, ділитися свідоцтвом та слухати вчення Матері Церкви у справах шлюбу і сім’ї. Я завжди особливим чином запрошую пережити цей конгрес подружжя, які переходять через кризу і, здається, втрачають надію на зміни – ви досвідчите преображення ваших стосунків, бо Господь міцно проходитиме між нами. Також ці 3 дні будуть великою допомогою для тих сімей, котрі через виїзди чоловіків і дружин на заробітки закордон рідко коли бувають разом – приїжджайте на Конгрес аби дати час одне одному і місце для Бога, а Господь вас обдарує в 100 разів більше, ніж те, що ви в цей час заробили би. Впевнений, що цей Конгрес об’єднає нас ще більше і розв’яже багато наших проблем, Господь дасть нам світло на вирішення сімейних родинних та інших труднощів.
– Владико, чи справді ви постановили що у неділю 22 вересня у цілій Кам’янець-Подільській дієцезії буде відправлятися лише одна Св. Меса у Вінниці. А що робити наприклад хворим та похилим людям, які не зможуть приїхати на цю Урочистість?
– Це не зовсім так. Ми хочемо, щоб на Конгрес зібралося якомога більше учасників і не лише мирян але і їхніх душпастирів. Я згадую 2001 р. – візит Св. Йоана Павла ІІ до України. Тоді до Львова та Києва виїжджали цілі парафії разом зі своїми душпастирями. І в той час проблеми, що недільних Служб не було, здається, не виникало, оскільки було зрозуміло якою важливою є подія. Урочиста свята Меса у Вінниці, як кульмінація Року Родини – наша спільна подяка Богу за дар подружжя і сім’ї. А хворих і старшіх вірних, які не зможуть поїхати до Вінниці у неділю 22 вересня, запрошую збиратися спільно у храмах або індивідуально у своїх домівках на молитві, а також духовно єднатися з учасниками Конгресу через католицьке телебачення EWTN та Радіо Марія.
– Чи «сімейна тематика» у Церкві в нашій дієцезії закінчиться в 2019 р. чи можна сподіватися продовження та якихось конкретних душпастирських проектів, пов’язаних з родиною?
– Ні для кого не секрет, що сьогодні подружжя таким, яким його створив Господь – чоловіком і жінкою, які своєю відкритістю на Його волю збільшують кількість мешканців Неба – заатакована з усіх сторін, висміяна і знецінена. Мені справляє дуже великий сум чути про розлучення, аборти не говорячи вже про намагання демона влізти в родини, особливо молоді, через гендерну ідеологію. В той самий час, мені додає відвагу бачити як міцнішають наші християнські родини, котрі справді досвідчили зустрічі із воскреслим Христом. Вони не бояться, що народиться 5-е, 6-е, 8-е або 12-е дитя, або народиться хворе. 28 червня ми пережили серйозну подію – зустріч мирян лідерів і відповідальних за рухи і спільноти нашої дієцезії. Були не лише родини, а ще й семінаристи, і самотні вдови та діви. Ми зібралися в Шаровечці біля Хмельницького для того, щоби показати і розказати як іде будівництво Центру Формації і Допомоги імені Святого Йоана Павла ІІ. В цьому центрі буде поряд семінарія та дім, де можна буде приїхати на декілька днів на реколекції чи конвівенції, чи просто вирватися з суєти і в тиші послухати Слово Боже, поспілкуватися та просто відпочити. Це все задумано для вас, дорогі родини і спільноти, щоб ми пізнавали один одного, а пізнаючи один одного, пізнаємо також і Бога. Проект цього центру, не лише суто будівельний, але і всього подальшого розвитку – є і буде плодом нашої спільної праці. Ми прагнемо, аби наші родини вже зараз входили в процес постання цього Дому через молитву, через пожертву фінансову і волонтерську працю, бо завтра це місце буде готовим аби наші діти мали укриття від атак на їх покликання до родини чи священства. Тому, як ви кажете, «сімейна тематика» нікуди не подінеться і після завершення Року Сім'ї. Ми з моїми єпископами-співбратами, професорами семінарій та настоятелями бачимо, що найкраще Місія Церкви стає явною завдяки свідченню християнських родин, а їх треба відповідно формувати і терпеливо чекати аж зросте плід їхньої віри.
Розмовляв Олександр Бучковський
(Матеріал з cайту Кам'янець-Подільської дієцезії)
Схожі новини
