Архієпископ Ауза в ООН про етичну роль релігії

Цьогорічна нарада була присвячена темі «Викорінення бідності та забезпечення процвітання в світі, що змінюється». Одне із засідань форуму було присвячено залученню релігійних громад до солідарної діяльності та спільної відповідальності з метою подолання бідності та поширення миру. Організатори форуму обґрунтували свою увагу до цієї теми тим, що, хоча сталий розвиток потребує вирішення наукових, технологічних та практичних завдань, також потрібне міцне етичне підґрунтя, джерелом якого є світові релігійні традиції. «Релігійні лідери, – читаємо на сайті форуму, – мають величезну здатність спричиняти зміни, залучаючи свої громади до впливу на світових лідерів щодо пропагування цінностей, необхідних для подолання бідності та зміцнення миру».
Під час цієї дискусії виступив архієпископ та Апостольський Нунцій, Бернардіто Ауза, Постійний Спостерігач Святого Престолу при структурах ООН в Нью-Йорку. Він зосередив свій виступ на етичному підґрунті розвитку, намагаючись відповісти на запитання, чому релігійні громади повинні залучатися до солідарності з метою подолання бідності й сприяння миру. На думку архієпископа, найкращий далекоглядний внесок віруючих та релігійних організацій полягає не тільки в неоціненній праці у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту найменш захищених верств населення, а, насамперед, у тому, що вони служать та служитимуть закваскою для реалізації «Цілей сталого розвитку до 2030 року» (ЦСР), вказуючи на глибші антропологічні та етичні причини, що, власне, спонукають релігійні громади до залучення до солідарності та відповідальності в такий узгоджений спосіб. «Цілі сталого розвитку не є цілями самі в собі, а засобами для реалізації справжнього добра людей через дбання про наш спільний дім та всіх жителів нашого спільного дому», – наголосив доповідач.
Ватиканський дипломат наголосив на важливості не забувати про найважливіші питання, такі як, наприклад, «хто ми є, звідки походимо і куди прямуємо, як нам слід поводитися одні з одними, що є добрим, істинним і насправді прекрасним?». «Хоча й відповіді різних релігійних традицій дещо відрізняються, ці фундаментальні питання, і наші відповіді на них допомагають світові не забувати про них і пам’ятати про те, наскільки вони важливі», – підкреслив архієпископ. На його думку, дуже важливо не втратити з поля зору ці основні людські координати у контексті програми сталого розвитку, бо в іншому випадку існує серйозний ризик того, що «Цілі сталого розвитку» будуть інтерпретуватися тільки частково, занадто зосереджуючись на економічних, екологічних, або соціальних аспектах, і, одночасно, забуваючи про їх глибший етичний та антропологічний контекст та цілі. Це може статися, зокрема, якщо «Цілі сталого розвитку» змішають з неадекватними матеріалістичними, індивідуалістичними або гедоністичними філософіями, які залишатимуть поза увагою, а, навіть, виключатимуть найслабших та найвразливіших громадян. «Ось чому релігійні лідери, громади та віруючі повинні сміливо й наполегливо стати, так би мовити, «душею» чи «совістю» Цілей сталого розвитку.
Представник Святого Престолу зазначив також, що «коли політичні лідери, чи інші лідери, що прикриваються релігійним плащем , намагаються використати релігію задля досягнення цілей, несумісних з любов’ю до Бога та турботою про ближнього, і ставлять під сумнів сутність релігії та велике добро, яке чинять чесні віруючі та релігійні організації, ми повинні виправити їх та їхні дії».
Далі архієпископ Ауза вказав на фундаментальне значення миру у сприянні сталому розвитку. «Всі дослідження вказують на те, – зазначив він, – що країни та регіони, що перебувають у конфлікті, регресують замість того, щоб розвиватися. Як сказав Папа Павло VI у 1967 році, розвиток – це нова назва миру». Доповідач зазначив також, що Папа Франциск старається зробити вагомий внесок у розуміння розвитку через впровадження терміну «цілісної екології», яку він вважає необхідною основою для цілісного та сталого розвитку. У своїй Енцикліці «Laudato Si» Святіший Отець пише про те, що кризи, які стосуються як довкілля, так і бідних й маргіналізованих, це «одна комплексна криза, що є як соціальною, так і екологічною», що вимагає «інтегрованого підходу до боротьби з бідністю, відновлення гідності виключених, і, водночас, захисту природи» (LS 139).
На думку доповідача, найважливішими показниками прогресу на шляху до справжнього сталого розвитку будуть якісні, а не кількісні зміни. Він пояснив, що ці зміни будуть мати етичний характер і проявлятимуться у позитивній зміні людей та народів, що ставитимуться до ближніх, як до братів і сестер, та дбатимуть про те, щоб залишити наступним поколінням кращий світ. Доповідач закликав релігійних лідерів до співпраці, яка на його думку, покращить їхнє служіння народам світу та співробітництво з міжнародним співтовариством у здійсненні Цілей сталого розвитку.
На завершення свого виступу архієпископ Ауза зазначив, що найважливіший внесок релігійних громад полягає в тому, аби допомогти усвідомити, що культура споживання є однією з основних причин нинішніх криз, та що вирішення цієї проблеми полягає у цілісній екології, яка призведе до цілісного й стійкого розвитку.
Джерело: Радіо Ватикану
По темі:
Ватиканський дипломат про заборону ядерної зброї як важливий крок до миру
Представник Святого Престолу про доступ до ліків у контексті патентного права
Послання Папи Франциска до учасників саміту «Великої двадцятки» у Гамбурзі