Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 1 квітня, понеділок

Літургія на кожен день, 1 квітня, понеділок

(фіол) Понеділок ІV тижня Великого Посту
Переживаючи нещастя, ми часто стаємо перед Богом, вимагаючи знаку, який ніби має зміцнити нашу віру, а насправді приховує наше прагнення жити без страждання та проблем. Ісус зауважує в наших серцях цю форму прихованого шантажу, тому, докоряючи нас у лукавстві, чинить чудо, щоб очистити нашу віру й викликати її в серцях інших. Слава Богу, батько зціленого вчасно зрозумів свою помилку й отримав набагато більше.
Колекту можна взяти зі спомину Пресвятої Діви Марії Милостивої


АНТИФОН НА ВХІД
Я на Господа уповатиму. * Радітиму й веселитимусь Твоїм милосердям, * бо зглянувсь Ти над моїм горем.

КОЛЕКТА
Боже, Ти оновлюєш світ святими таїнствами, † вчини, щоб Твоя Церква йшла за вічними настановами * і не переставала відчувати Твою допомогу в земному житті.  Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній Боже, сьогодні ми споминаємо Пресвяту Діву Марію, яку Ти щедро обдарував свої ми дарами, * за Її заступництвом дай нам також частку в повноті своєї благодаті. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Іс 65, 17-21
Читання з Книги пророка Ісаї.
Так говорить Господь: «Ось Я творю нове небо й нову землю, і те, що було перше, не буде згадуватися більше, ані спадати на думку, бо будуть радіти і веселитися по віки вічні з-за того, що Я творю! Бо ось Я творю Єрусалим на радість, його народ на втіху. Я веселитися буду Єрусалимом, Я радуватимусь Моїм народом. Не буде чути більш у ньому ридання голосного, ні крику. Не буде там більше немовлятка, що живе лише кілька днів, ані старця, який не сповнить свого віку. Бо наймолодший там помре столітком, а хто не досягне ста років, буде проклятим вважатись. Вони збудують доми й будуть в них жити, насадять виноградники й плоди їхні будуть їсти». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 30, 2 і 4. 5-6. 11 і 12а і 13б
Звеличу Бога, бо мене воздвигнув.
Господи, звеличу Тебе, бо Ти мене витяг *
і моїм ворогам не дав насміятися наді мною.
Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – *
Ти врятував мене з-поміж тих, які сходять у могилу.
Співайте Господу, Його побожні, *
пам’ять Його святості прославляйте.
Адже на мить гнів у Нього, †
а на все життя Його благовоління: *
ввечері плач вселиться, а на ранок – радість.
Почуй, Господи, і мене помилуй! *
Пошли поміч, Господи, мій Боже!
Ти мій плач обернув мені на танець – *
буду славити Тебе я вічно.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Ам 5, 14
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Добра шукайте, не зла, щоб ви могли жити,
і Господь буде з вами.

ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 4, 43-54
† Читання святого Євангелія від Йоана.

Того часу Ісус вийшов з Самарії до Галілеї, бо сам Ісус засвідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині. Отже, коли прийшов у Галілею, галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він учинив у Єрусалимі на святі, оскільки й вони ходили на свято. Отож, Ісус знову прийшов до Кани Галілейської, де перетворив воду у вино. В Капернаумі був якийсь придворний, син котрого нездужав. Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він пішов до Нього і просив Його, щоби спустився і оздоровив його сина, який от-от мав померти. А Ісус сказав йому: «Якщо не побачите знамень і чудес, не повірите!» Каже Йому придворний: «Господи, спустись, поки не померло моє дитя!» Говорить йому Ісус: «Іди, твій син живе!» – І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. А коли він вже спускався, його слуги вийшли йому назустріч, кажучи, що його син живе. Він же запитав у них про час, коли йому покращало. Тож йому сказали, що вчора о сьомій годині залишила його гарячка. Тож батько зрозумів, що то була якраз та година, о котрій сказав йому Ісус: «Твій син живе!» І повірив він сам і весь його дім. Це вже було друге знамення, яке вчинив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галілею. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Разом із пророком Ісаєю та батьком зціленого сина просімо Господа, щоб Він зцілив і наші душі:
1. Молімося за Святішого Отця, щоб на його заклик повер­нулися у святу Церкву всі, хто заблукав у темряві гріха.
2. Молімося за всіх пастирів, щоб в них зростала істинна віра та відданість у служінні ближнім.
3. Молімося за людей, вражених хворобою гріха, щоб Гос­подь зцілив їхні душі.
4. Молімося за хворих і стражденних, щоб Господь бла­гословив їх і дарував їм силу духа.
5. Молімося за наших померлих братів і сестер, щоб Господь простив їхні гріхи і прийняв до слави святих у своєму Царстві.
6. Молімося за нас самих, щоб ми відважно боролися з гріха­ми та спокусами.

Отче, Джерело всякого блага і милосердя, з Тебе випливає істинна радість душі; вчини, щоб ми остерігалися всякої спо­куси і чистими серцями завжди могли прославляти Тебе. Че­рез Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, обдаруй нас плодами жертви, яку ми Тобі складаємо, † щоб, очистившись від схильності до зла, * ми були відновлені у джерелі небесного життя. Через Христа, Господа нашого.

Префація на Великий Піст № 7-10

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Я вкладу в ваше нутро дух Мій * і вчиню так,  що  ви  будете  ходити  в Моїх заповідях * та берегти й виконувати Мої установи, – говорить Господь. (Єз 36, 27)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи: нехай Твоє свя- теє святих животворить нас і відновить, * і, освячуючи, приведе нас до вічності. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ЛЮДОМ
Віднови, Господи, свій народ і зовнішньо і внутрішньо, * щоб тілесні бажання не заглушили в ньому духовного зростання. Через Христа, Господа нашого.
Літургія на кожен день, 9 вересня, понеділок (зел) Понеділок ХХІІІ звичайного тижня
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників  (стор. 120)


Літургійний зошит Літургія на кожен день, 5 вересня, четвер (зел) Четвер ХХІІ звичайного тижня
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала.  У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)