«Євангеліє цієї неділі (див. Лк. 6, 27-38) стосується головної та характерної ознаки християнського життя – любові до ворогів. Слова Ісуса чіткі: “А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять, благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають” (Лк 6, 27-28)», – так Папа Франциск розпочав катехизу, промовляючи до десятків тисяч вірних, які в неділю, 24 лютого 2019 року, зібралися на площі святого Петра, аби проказати з ним молитву «Ангел Господній» і отримати апостольське благословення.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.Це не заохочення, а заповідь
Папа підкреслив, що любов до ворогів – це для християнина не звичайне заохочення і якась додаткова опція, а заповідь. Вона, однак, стосується не всіх, а учнів Ісуса, тих, як їх називає Учитель, «хто слухає».
Христос прекрасно знає, що любов до ворогів перевищує наші можливості, але саме тому Він став людиною: не аби ми залишились такими, як і були, а щоб перемінились у чоловіків і жінок, які здатні на більшу любов, на любов Його і нашого Отця. Саме цю любов Христос дарує тим, хто Його слухає. Тому любов до ворогів стає можлива. «З Ним, завдяки Його любові, його Духові, ми можемо любити навіть тих, хто не любить нас, навіть тих, хто нас кривдить».
Щоб Божа любов затріумфувала в кожному серці
Ісус прагне, щоб у кожному людському серці затріумфувала ця Божа любов, яка перемагає ненависть і злість. Логіка любові, яка виходить на хрест, – це характерна ознака християнина, яка спонукає нас виходити назустріч усім із серцем брата й сестри.
У євангельському тексті Ісус дає нам відповідь на запитання щодо того, як подолати людський інстинкт і світську ментальність помсти: «Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний» (Лк 6, 36). «Хто слухає Ісуса, хто намагається Його наслідувати, навіть тоді, коли це непросто, той стає Божою дитиною та розпочинає насправді уподібнюватись до Отця, Який у небі», – сказав Папа. Нам більше не потрібно бути злими, адже тепер ми відкрили у собі здатність, яка походить від Господа, бути ніжними й добрими.
Культура милосердя та прощення
Нема нічого величнішого та пліднішого, ніж любов: вона надає людині повноту гідності, тоді як злість і помста нівечать красу творіння, сотворену на Божу подобу.
Заповідь любити усіх, навіть своїх ворогів, породила у світі «культуру милосердя, яка дає життя справжній революції» (Misericordia et misera, 20). Ідеться про «революцію любові», головними героями якої є мученики всіх часів. Христос запевнює нас, що поведінка, позначена любов’ю до ворогів, не даремна: «Прощайте і вам проститься, давайте і вам буде дано… Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють» (Лк 6, 37-38).
Папа нагадав, що треба прощати нашим кривдникам, адже й Господь нам простив і завжди прощає. Якщо ми не прощаємо нашим винуватцям, то не можемо претендувати на Боже прощення. Якщо ж наші серця відкриті до милосердя, ми засвідчуємо перед світом, що можливо перемагати зло добром.
«Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам дозволити, щоб нашого серця торкнуло це святе слово Ісуса, що горить, немов вогонь, який перетворює нас і дає силу робити добро, не шукаючи взаємності, свідчачи повсюди перемогу любові», – побажав Його Святість.