Папа: Не треба підпорядковувати життя логіці техніки

Про це повідомляють Новини з Ватикану.

Драматичний парадокс

Привітавши учасників асамблеї із 25-річчям інституції, Святіший Отець підкреслив, що нам добре відомі труднощі сучасного світу. Дедалі більше розриваються мережі стосунків, поширюється тенденція замикатися в колі власних інтересів. Це веде до «драматичного парадоксу»: в той час, як людство отримало наукові й технічні можливості для «здобуття рівномірно розподіленого добробуту, відповідно до Божого доручення», стаємо свідками «загострення конфліктів та зростання нерівності».

«У дійсності, технологічний розвиток, з одного боку, дозволив нам вирішити проблеми, які ще кілька років тому здавалися нездоланними, і ми вдячні вченим за досягнення таких результатів; але з іншого боку – з’явилися труднощі та загрози, іноді, підступніші від попередніх. “Можливість зробити” ризикує затьмарити того, хто робить, і для кого це робиться», – зауважив Папа, підкреслюючи, що технократична система, яка ґрунтується на критеріях ефективності, «не відповідає на найглибші запитання, які ставить перед собою людина».

Підступна загроза

Глава Католицької Церкви підкреслив, що техніка є характерною ознакою людини. Її не слід розуміти як чужу й ворожу силу, але як плід винахідливості людини, яка використовує його для забезпечення потреб. Водночас, сьогоднішній розвиток технічних можливостей приховує в собі небезпеку: замість того, щоб «дати людському життю засоби, які покращують дбання про нього», існує ризик «підпорядкувати життя логіці пристроїв, що вирішують про його цінність». Таким чином, «машина вже не обмежується тим, щоб самокеруватися, але починає керувати людиною».

Підвалини універсальної етики

За словами Папи, ми є свідками серйозної шкоди, яку «нашому спільному домові» завдає нерозсудливе застосування технічних засобів. Це вказує на важливість «глобальної біоетики», яка є вираженням усвідомлення «глибокого впливу екологічних та соціальних факторів на здоров’я й життя». Віруючі повинні зробити свій внесок у пошук загальноприйнятих критеріїв, що стануть орієнтирами для людей, на яких лежить відповідальність за прийняття рішень на національному та міжнародному рівнях. «Це означає також вступати в діалог, що стосується прав людини, чітко висвітлюючи також відповідні обов’язки. Вони, в дійсності, є тереном для спільного шукання універсальної етики», – зазначив Глава Католицької Церкви.

Виклики, пов’язані з розвитком технологій

Святіший Отець вказав на те, що сучасні можливості вручатися в життєдіяльність, накопичувати величезні обсяги інформації, спостерігати, а навіть і маніпулювати процесами діяльності мозку, мають величезні наслідки, «вони заторкують поріг біологічної особливості та духовної відмінності людини». Отож, слід наголосити, що «штучний інтелект, робототехніка та інші інновації» повинні бути застосовувані так, щоби причинятися до служіння людству й захистові нашого спільного дому, а не навпаки.

Поняття «штучний інтелект»

У цьому контексті Папа зауважив, що термін «штучний інтелект», хоч і «справляє враження», несе в собі двозначність, притемнюючи той факт, що «функціональний автоматизм» є «якісно далеким» від «людських прерогатив пізнання та діяння». Тож використання певних термінів може стати «суспільно небезпечним». Зрештою, за його словами, «вже є реальною загроза того, що людину буде технологізовано, замість того, щоб гуманізувати техніку». Бачимо, як так званим «інтелігентним машинам» поспішно присвоюють якості, які є виключно людськими.

«Ми повинні краще зрозуміти, що означають у цьому контексті інтелект, свідомість, емоційність, афективна спрямованість й автономність моральних дій. Штучні пристрої, які симулюють людські вміння, в дійсності, позбавлені людських якостей», – наголосив Святіший Отець, вказуючи на те, що необхідно з цим рахуватися, коли йдеться про регламентування їх використання, а також самих досліджень, прямуючи до «конструктивної та рівномірної взаємодії між людьми й найостаннішими версіями машин».

Людина є чимось більшим від органічних функцій

Глава Католицької Церкви зазначив, що дискусії між спеціалістами в цій сфері вказують на серйозність проблеми керованості алгоритмів, які опрацьовують величезну кількість даних. Серйозні етичні запитання ставить також можливість маніпулювання генетичним кодом і функціями мозку.

«У кожному разі, спроба пояснити все, що стосується мислення, чутливості, людської психіки на основі функціонального підсумування її фізичних й органічних складових не враховує надзвичайність явищ досвіду й свідомості», – сказав він, наголошуючи на тому, що для глибшого розуміння цілісного виміру людини неможливо не зважати на переплетення різноманітних взаємин.

Відповідь, гідна викликів часу

За словами Святішого Отця, зупинитися на анахронічному концептуальному апараті, неспроможному належно дискутувати зі зміною понять, притаманною технологічній ері, не відповідатиме традиції Церкви. «Ми повинні ступити на шлях, рішуче розпочатий Другим Ватиканським Собором, який спонукає до оновлення богословських дисциплін та критичної застанови над взаєминами між християнською вірою та моральним діянням», – наголосив він, додаючи: «Наші зусилля будуть справою честі нашої участі в етичному союзі на користь людського життя».