Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 22 січня, вівторок

Літургія на кожен день, 22 січня, вівторок

(зел) Ві­в­то­рок ІІ зви­чай­но­го ти­ж­ня
Завужена ме­н­та­ль­ність мо­же зни­щи­ти те, що са­мо по со­бі є до­б­ре і свя­те. При­пис про су­бо­тній від­по­чи­нок мав до­по­ма­га­ти лю­дям увійти в ра­дість від­по­чи­н­ку са­мо­го Бо­га. Сприй­ня­тий як ціль сам у со­бі, при­пис став зна­ря­д­дям по­не­во­лен­ня і при­чи­ною вза­є­м­но­го осу­джен­ня од­них лю­дей ін­ши­ми. Го­ло­дна лю­ди­на не мо­же впо­в­ні ра­ді­ти і від­по­чи­ва­ти, то­му, всу­пе­реч умо­в­но­с­тям, те, що ро­би­ли уч­ні Ісу­са, як­най­бі­ль­ше від­по­ві­да­ло ду­ху су­бо­ти. Бе­ре­жі­мо на­ше се­р­це від дрі­б’я­з­ко­во­сті й ні­ко­ли не ви­ко­ри­с­то­вуй­мо ре­лі­гій­них при­пи­сів як зна­ря­д­дя бо­ро­ть­би з ін­ши­ми лю­дь­ми.
Або (черв) довільний спомин св. ВІКЕНТІЯ, диякона і мученика
Св. Вікентій, диякон із Сарагоси в Іспанії, загинув мученицькою смертю у Валенсії 22 січня 304 року під час переслідувань за імператора Діоклетіана. Його культ поширився у Церкві дуже швидко разом з культом св. Стефана та св. Лаврентія.
Спільні Меси: про одного мученика (стор. 117)


АНТИФОН НА ВХІД
Уся земля нехай поклониться Тобі , Боже, псалми нехай Тобі  співає, * оспівує Твоє ім’я у псалмах, о Всевишній.

КОЛЕКТА
Всемогутній, вічний Боже, Ти керуєш і небесним, і земним; † вислухай милостиво благання свого народу * і обдаруй наші дні миром. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
Або:
Всемогутній, вічний Боже, наповни нас милостиво Твоїм Духом † і влий нам у серця ту любов, * яка допомогла святому Вікентію, мученику, мужньо знести всі тілесні тортури. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Євр 6, 10-20
Читання з Послання до євреїв.
Брати! Бог не є несправедливий, щоби забути ваше діло і любов, яку ви виявили Його Імені, послуживши і продовжуючи служити святим. Тож бажаємо, щоб кожний з вас аж до кінця виявляв ту саму дбайливість для повної певності надії, аби ви не розлінилися, а наслідували тих, які вірою і терпінням успадковують обітниці. Коли Бог давав обітницю Авраамові, не маючи ким більшим поклястися, поклявся собою, кажучи: «Я поблагословлю тебе вельми і дуже розмножу!» Тож, будучи довготерпеливим, він одержав обітницю. Люди клянуться вищим, адже клятва для підтвердження кладе край усякої їхньої незгоди. Тим більше Бог, бажаючи показати спадкоємцям обітниці незмінність своєї волі, дав клятву, щоби через ті дві незмінні речі, в яких неможливо, аби Бог сказав неправду, ухопившись за надію, що перед нами, ми, котрі знайшли захист, мали велику втіху. Вона, немов якір для душі, міцний і надійний, що входить усередину, за внутрішню завісу, куди, як предтеча, увійшов задля нас Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхіседека.   Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 111, 1-2. 4-5. 9 і 10 в
Бог про завіт свій завжди пам’ятає.
Я буду прославляти Господа всім серцем *
у раді праведних і в громаді.
Великі діла Господні, *
їх прагнуть усі, які їх люблять.
Незабутніми зробив Він свої діла дивовижні, – *
Господь милосердний і щедрий.
Він дає поживу тим, які Його бояться, *
повік пам’ятатиме про завіт свій.
Він послав визволення народові своєму, *
встановив свій завіт навіки.
Святе і грізне Його Ім’я! *
Його хвала перебуває навіки.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. Еф 1, 17-18
Алілуя, алілуя, алілуя.
Отець Господа нашого Ісуса Христа
нехай просвітить очі нашого серця,
щоб ми знали, якою є надія нашого покликання.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 2, 23-28
† Читання святого Євангелія від Марка.

Одного разу, коли Ісус проходив у суботу через засіяні ниви, Його учні почали дорогою зривати колоски. А фарисеї казали Йому: «Поглянь, чому вони роблять у суботу те, чого не дозволяється?» А Він каже їм: «Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли опинився в потребі і зголоднів він сам і ті, котрі були з ним? Як увійшов до Божого дому – за первосвященика Авіятара – і хліби покладання, які не можна було їсти нікому, крім священиків, сам їв і дав також тим, котрі з ним були?» І сказав їм: «Субота постала для людини, а не людина для суботи, так що Син Людський є Господом також і суботи». Слово Господнє.

МО­ЛИ­Т­ВА ВІ­Р­НИХ
З ве­ли­ким сми­рен­ням про­сі­мо Го­с­по­да Бо­га, щоб Він на­по­в­нив жит­тя Це­р­к­ви ду­хом Єван­ге­лія, роз­су­д­ли­во­с­ті та лю­бо­ві:
1. Мо­лі­мо­ся за свя­ту Це­р­к­ву, щоб своє вчен­ня во­на зав­жди зо­се­ре­джу­ва­ла на бла­гу лю­ди­ни, від­ку­п­ле­ної Хри­с­том.
2. Мо­лі­мо­ся за Свя­ті­шо­го От­ця, щоб Го­с­подь об­да­ру­вав йо­го ще­д­ри­ми да­ра­ми і укрі­пив сво­єю мі­ц­цю для слу­жін­ня Бо­жій Це­р­к­ві.
3. Мо­лі­мо­ся за нашу Батьківщину, щоб Господь поблагословив єдність і соборність України.
4. Мо­лі­мо­ся за лю­дей, які зму­ше­ні пра­цю­ва­ти у не­ді­лі та свя­та, щоб не згас їх­ній дух ві­ри та по­бо­ж­но­с­ті.
5. Мо­лі­мо­ся за по­ме­р­лих, щоб Ісус, Від­ку­пи­тель ко­ж­ної лю­ди­ни, при­вів їх до Цар­с­т­ва ві­ч­но­го спо­чи­н­ку та ра­до­с­ті.
6. Мо­лі­мо­ся за нас са­мих, щоб ми об­да­ро­ву­ва­ли лю­бо­в’ю та ра­ді­с­тю рі­д­них і бли­зь­ких, а та­кож тих, з ким що­ден­но пра­цю­є­мо.

Го­с­по­ди Ісу­се Хри­с­те, Ти при­ніс у цей світ лю­бов і ра­дість жит­тя, до­по­мо­жи нам та­кож ді­ли­ти­ся Тво­єю лю­бо­в’ю з на­ши­ми бли­ж­ні­ми. Ко­т­рий жи­веш і ца­рю­єш наві­ки ві­ч­ні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Просимо, Господи: дай нам гідно брати участь у святих тайнах, † бо кожного разу, коли звершується спомин Христової жертви, * вершиться діло нашого відкуплення. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Готуєш стіл переді мною, * переливається мій кубок. (Пор. Пс 23 (22), 5)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Господи, наповни нас Духом Твоєї любові † і тих, кого Ти наситив одним небесним хлібом, * у своїй доброті вчини єдиним. Через Христа, Господа нашого.
Літургійний зошит Літургія на кожен день, 7 вересня, субота (зел) Субота ХХІІ звичайного тижня
“Син Людський є Воло­да­рем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих  за віру в ХХ столітті  (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця

Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії