Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургія на кожен день, 19 січня, п'ятниця
18:11 Четвер 0 336
18-01-2018, 18:11

Літургія на кожен день, 19 січня, п'ятниця

(зел) П’ятниця ІІ звичайного тижня

Євангеліст Марко підкреслює, що Ісус “ закликав тих, кого сам хотів ” – в тому числі і Юду. Виявляється, що Божий задум здійсниться навіть через нашу невірність і зраду. Однак залишається питання: що буде з нами, кого “вибрав як сам хотів”, і хто не захотів бути з Учителем до кінця… Бо можна бути дуже близько Ісуса, можна навіть чути від Нього слово: “Приятелю!”, – а в серці мати зовсім інший закон і йти за іншим союзом.

Тиждень молитов про єдність християн
(Можна відправити Месу про єдність християн, стор. 127)

АНТИФОН НА ВХІД
Уся земля нехай поклониться Тобі, Боже, псалми нехай Тобі співає, * оспівує Твоє ім’я у псалмах, о Всевишній.

КОЛЕКТА

Всемогутній, вічний Боже, Ти керуєш і небес- ним, і земним; † вислухай милостиво благання свого народу * і обдаруй наші дні миром. Через Господа на- шого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки ві чні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Сам 24, 3-21
Читання з Першої книги Самуїла.
Тими днями взяв Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустився шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз. Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї опорожнити шлунок, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери. Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: „Ось Я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі до вподоби”». Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула. Та потім забилося у Давида серце, що він відтяв кусень поли одежі в Саула, і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: він же помазаник Господній!» І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І вийшов Саул з печери і пішов далі дорогою своєю. Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився. І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха? Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав сьогодні у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я пощадив тебе й сказав собі: “Не здійму руки моєї на мого пана, бо він – помазаник Господній”. Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то зрозумій нарешті, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу. Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе! Як старовинна приповідка каже: “Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!” Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху? Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї». Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос. І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом. Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що учинив для мене, бо хоч Господь видав мене у твої руки, ти мене не вбив. Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні. Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем, і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться». Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 57, 2. 3-4. 6 і 11
Змилуйся, Боже, змилуйсь наді мною.

Помилуй мене, Боже, мене помилуй, *
бо на Тебе надію душа моя покладає,
і в тіні Твоїх крил я матиму надію, *
доки не мине лихо.
Я буду кликати до Всевишнього Бога, *
до Бога, що добро мені чинить.
Він пошле з неба і спасе мене, †
віддасть на зневагу того, хто глумиться наді мною *
Бог пошле свою милість і свою правду.
Будь звеличений понад небеса, Боже, *
і над усією землею нехай буде Твоя слава!
Бо велика, аж до неба, Твоя милість, *
а правда Твоя – аж по хмари.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Пор. 2 Кор 5, 19
Алілуя, алілуя, алілуя.
Бог у Христі примирив світ із собою,
і доручив нам слово примирення.

ЄВАНГЕЛІЄ
Мк 3, 13-19
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус вийшов на гору і покликав до себе тих, кого сам хотів, і вони прийшли до Нього. Він встановив Дванадцятьох, аби були з Ним, і щоби посилати їх проповідувати, і щоб вони мали владу виганяти бісів. Він встановив Дванадцятьох і дав Симонові ім’я Петро, а Якову Зеведеєвому та Йоанові, братові Якова, дав ім’я Воанерґес, що значить: сини грому; і Андрія, і Филипа, і Вартоломея, і Матея, і Тому, і Якова Алфеєвого, і Тадея, і Симона Кананіта, і Юду Іскаріотського, який і видав Його. Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Ісуса, який сам обирає своїх Апостолів, смиренно просімо за святу Церкву і з упованням представмо Йому наші потреби:
1. Молімося за Святішого Отця, щоб Господь своєю благодат­тю підтримував його у виконанні важких обов’язків у Церкві та у світі.
2. Молімося за нашого архіпастиря та за всіх єпископів, щоб вони, керовані Святим Духом, зміцнювали віру Божого народу.
3. Молімося за батьків і вихователів, щоб вони навчали мо­лодь нести відповідальність за кожний вчинок і кожне слово.
4. Молімося за семінаристів, щоб вони з Божою поміччю зу­міли зберегти і розвинути своє покликання та принести плід щедрий.
5. Молімося за всіх померлих, щоб їхні імена були записані в книзі життя.
6. Молімося за нас самих, щоб ми гідно виконували місію спасіння людства, до якої покликав нас Господь Бог.

Боже, наш Отче, Ти знаєш слабкості кожного з нас, вислухай наші смиренні молитви і допомагай нам вірно виконувати Твою волю. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Просимо, Господи: дай нам гі дно брати участь у святих тайнах, † бо кожного разу, коли звершується спомин Христової жертви, * вершиться ді - ло нашого відкуплення. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Готуєш стіл переді мною, * переливається мій кубок. (Пор. Пс 23 (22), 5)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Господи, наповни нас Духом Твоєї любові † і тих, кого Ти наситив одним небесним хлібом, * у своїй доброті  вчини єдиним. Через Христа, Господа нашого.

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
18:19 Вівторок 0 55 Літургія на кожен день, 24 жовтня, середа (зел) Середа XXIX звичайного тижня
Сьогодні слово показує нам, як потрібно очікувати на Господа. Це не тільки акт особистої жертви, відмовляючись від сну чи розваг. Очікування виражається також у служінні. Потреба зайнятися іншою людиною відвертає нашу увагу від наших очікувань, минає час і випробовуються наші наміри. Похвала слуги має нас заохотити активно очікувати, щоб ми раптом помітили, що тим, хто нам служить, є сам Христос. Зустріч з живим Христом дає нам сили не тільки служити, але і поширювати всюди Царство.
Або (біл) довільний спомин св. АНТОНІЯ МАРІЇ КЛАРЕТА, єпископа
Св. Антоній Марія Кларет народився в Саленті поблизу Барселони 23 грудня 1807 р. В молодому віці вчився ткацтва. Йдучи за голосом покликання, прийняв духовний сан. Будучи пресвітером, працював у парафіяльному пастирстві, а пізніше був апостольським місіонером в Каталонії та на Канарських островах. У 1849 р. заснував конгрегацію Синів Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії. Незабаром був призначений архієпископом Сантьяго на Кубі та ревно працював над відродженням католицького життя у цій дієцезії. Для християнського виховання дівчат заснував конгрегацію сестер під назвою Марії Непорочної. У 1857 р. його відкликано до Іспанії бути сповідником королеви Ізабели ІІ. Супроводжував її у вигнанні до Франції. Помер у Франції 24 жовтня 1870 року.
Спільні Меси: про місіонерів (стор. 124)


Літургійний зошит 18:17 П'ятниця 0 162 Літургія на кожен день, 20 жовтня, субота (зел) Субота ХХVIІІ звичайного тижня
Святий Йоан Павло ІІ застерігає нас від небезпеки закам’янілості людського серця. «Богохульство проти Святого Духа є гріхом, що чинить людина, яка прагне на підставі вигаданого права перебувати в стані гріха і таким чином відкидає спасіння.» Звернімося до Господа з проханням, щоб наділив нас радикальною щирістю та істинною покорою, особливо під час визнання наших гріхів та провин.