Гріх – це ілюзія невмирущості. Таку думку висловив Папа Франциск, роздумуючи про останню частину молитви «Радуйся, Маріє», у якій вірні просять Богородицю молитися за нас «нині і в годину смерті». Відповідаючи на запитання ведучого у восьмому випуску передачі «Ave Maria», що виходить на телеканалі «Tv2000», Його Святість нагадав, що діалог Єви зі спокусником розпочався з роздумів про смерть.
Про це повідомляють Новини з Ватикану.«Це непросто, але про смерть потрібно думати як про завершення мандрівки. Живучи в гріхові, людина каже, що помре, але не думає про це. Вона перебуває в ілюзії. І якщо молитва "Радуйся, Маріє" розпочинається великою істиною про спасіння, то завершується великою істиною про стан людини, що є плодом гріха».
Вправа вмирання
Папа зауважив, що в хвилину смерті проситиме Марію «бути поруч і дати мир». Він розповів, що колись, за семінарійним звичаєм, робив вправу «доброї смерті», щоб готуватися до цієї хвилини: «Вона починалася проханням про Господнє змилування, а далі був опис хвилини смерті. І коли виступає піт, треба промовити: "Ісусе милосердний, змилуйся". Це був звичай того часу, дуже реалістичний».
Молодь потребує коріння
Його Святість скерував думку до молоді, до відчуття самотності й відкинутості, притаманного численним молодим людям, позбавлених коріння в сучасній культурі, яку Зиґмунд Бауман назвав «плинною», а Папа називає навіть «газоподібною». «Думаю, що це провина нашої цивілізації. Сьогодні молоді люди потребують вкоренитися. Марія ж ніколи не втрачала коріння».
Сестра смерть і двері спасіння
Зупинившись на темі самогубства, Папа зауважив, що це своєрідне замикання дверей спасіння, проте додав: «Я усвідомлюю, що у випадку самогубства бракує повної свободи».
Насамкінець Його Святість згадав про вислів «сестра смерть» святого Франциска з Ассізі. «Мені подобається думати про смерть як про акт фінальної справедливості. Це плата за гріх, яка, з іншого боку, відчиняє двері відкуплення».