Домініканське душпастирство в Києві: що таке духовна зрілість?

Сучасна людина має великі можливості дізнаватися про світ навколо, про його різноманітність; вона стикається з численними духовними практиками, які начебто допомагають духовному розвитку, ведучи до вдосконалення та просвітлення. На фоні цих «цікавинок» у побожних людей може виникнути спокуса прирівнювати християнство до інших релігій і користуватися їхнім досвідом. Одначе пошук духовних «вражень» або надзвичайних станів не провадить до єднання з Богом, а лише зосереджує людину на самій собі.

Дозріла душа не створює галасу навколо себе, а робить те, що їй належить, вона дивиться на сотворений світ не як на ілюзію чи зло, а як на дар від Бога, сприймає себе у світі як паломника, але змінює світ на краще. З особистого відкриття, що Ісус Христос – це втілена Істина, розвиваються стосунки «Ти – я». «Ти» – це особовий Бог, Якому не байдуже життя людини, Який перший виходить їй назустріч зі Своєю благодаттю та, прагнучи спасіння, за кожного проливає Свою кров. «Я» – сотворена людина, яка потребує Бога. Його можна сприймати як Отця, розуміючи себе Божою дитиною, як учителя, для якого бути улюбленим учнем, або ж як Нареченого душі. Перше – найважливіше, бо так Бог відкрив Себе і так Ісус навчив звертатися до Нього в молитві «Отче наш».

Духовно зростаючи, людина виходить із темряви у світло Святого Духа, Який переконує світ у гріху (пор. Йн 16, 8), завдяки цьому світлу бачить власну гріховність і робить усе можливе для боротьби зі своїми гріхами. Стояння у світлі правди про себе відрізняється від неправдивого картання себе. Духовно дозріла людина бачить себе такою, яка вона є і як на неї дивиться Бог, вона розуміє цінність спілкування з Творцем.

Рівень духовної зрілості неможливо виміряти. Це постійний процес, якому допомагають читання Божого Слова, роздуми, особиста і спільна молитва, терпеливе зношення життєвих негараздів та відречення від зла. Щирий пошук істини неодмінно приводить людину до Христа та Його діяння на землі – Церкви. Саме через неї вірянин долучається до довірених їй благодатей – таїнств, які допомагають зростати й укріплювати духовне життя. Звісно, цей шлях не позбавлений випробувань, і душа має пройти певне очищення, пережити випробування витривалості, подолати труднощі в молитві. Варто пам’ятати, що в молитві людина задіяна цілковито, її тіло, чуття, розум і воля – усе має бути скероване до Бога. Поступово молитовна напруга спрощується, переходячи в молитву простоти – місце зустрічі з Богом. Душа починає реагувати на маленькі «імпульси», пов’язані з Ним: хрест, храм чи Боже Ім’я.

Зі способу життя людини, з її здатності до жертовної любові можна судити про духовну зрілість. Хоча через пиху можна втратити перебування перед Богом, Він завжди прагне повернути до Себе кожного заблукалого.

Найближчої суботи, 10 листопада 2018 року, о 19:00 у межах душпастирства запрошуємо на презентацію книжки отця Петра Балога ОР «Віра шукає розуміння».

Юлія Бойко