(зел) XVIII Неділя звичайного періоду
Кожного дня ми просимо Бога про хліб насущний і таким чином проминає все наше життя. Ми маємо свої обов’язки, яких ніхто за нас не виконає. Однак, коли в неділю відриваємося від щоденних праць і клопотів, ми можемо досвідчити і почути, що ми не самі в наших щоденних змаганнях. З нами є Господь Ісус Христос. Він і сьогодні запрошує нас на свою Трапезу і хоче нам дати те, чого власними силами ми не зможемо здобути. Він дає нам сьогодні самого себе, свої Тіло і Кров, котрі дають нам життя вічне. Тому зуміймо прийняти цей безцінний дар від Господа і скажімо Йому, що без Нього наше життя не має жодного сенсу.
АНТИФОН НА ВХІДКожного дня ми просимо Бога про хліб насущний і таким чином проминає все наше життя. Ми маємо свої обов’язки, яких ніхто за нас не виконає. Однак, коли в неділю відриваємося від щоденних праць і клопотів, ми можемо досвідчити і почути, що ми не самі в наших щоденних змаганнях. З нами є Господь Ісус Христос. Він і сьогодні запрошує нас на свою Трапезу і хоче нам дати те, чого власними силами ми не зможемо здобути. Він дає нам сьогодні самого себе, свої Тіло і Кров, котрі дають нам життя вічне. Тому зуміймо прийняти цей безцінний дар від Господа і скажімо Йому, що без Нього наше життя не має жодного сенсу.
О Боже, рятуй мене, * о Господи, мені на допомогу поспіши! * Ти – моя поміч і мій визволитель, * о Господи, не забарися! (Пс 70 (69), 2. 6)
Мовиться “Слава во вишніх”
КОЛЕКТА
Всемогутній Боже, допомагай своїм вірним † і яви одвічну доброту молільникам, котрі прославляють Тебе як Творця і Господа; * віднови дароване їм життя і відновлене – збережи. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Вих 16, 2-4. 12-15
Читання з Книги Вихід.
Тими днями нарікала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Аарона в пустині. Говорили до них сини Ізраїля: «О, коли б ми були повмирали від руки Господньої в Єгипетській землі, сидівши, було, біля казанів з м’ясом та ївши хліба досхочу! А то вивели ви нас у цю пустиню, щоб голодом поморити всю громаду». І сказав Господь Мойсеєві: «Ось Я дощем зішлю вам хліб із неба, і виходитимуть люди, і збиратимуть щодня денну пайку, щоб випробувати їх, чи ходитимуть за Моїм законом, чи ні. Чув Я нарікання синів Ізраїля. Скажи їм таке: “Ввечері їстимете м’ясо, а вранці насититеся досхочу хлібом, і пізнаєте, що Я – Господь, Бог ваш”». І справді, ввечері сталось так, що налетіли перепелиці і вкрили табір, а вранці впала роса довкола табору. Коли ж роса зникла – ось на поверхні пустелі щось дрібненьке, крупчасте й тоненьке, мов іній по землі. Побачили це сини Ізраїля та питають один одного: «Що це таке?» Не знали бо, що воно таке. А Мойсей сказав їм: «Це хліб, що дав Господь вам на поживу». Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 78, 3 і 4бв. 23-24. 25 і 54
Своєму люду Бог дав хліб небесний.
Я розкажу те, що ми почули і що зрозуміли, *
що розповіли нам батьки наші,
звіщаючи хвалу Господню, Його силу, *
всі Його дивовижні діла, що Він вчинив їх.
І Він з висоти звелів хмарам, *
відкрив небесні брами –
і, як їжу, дощем послав їм манну, – *
дав їм хліб небесний.
Людина хліб ангелів їла; *
Він послав їм вдосталь їжі.
І привів їх до границі святості своєї – *
до тієї гори, яку здобула Його правиця.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
Еф 4, 17. 20-24
Читання з Послання святого апостола Павла до ефесян.
Брати! Усе це я кажу й свідчу в Господі, щоб ви більше не поводилися, як язичники, які ходять у марноті свого розуму. Але ви не так пізнали Христа, оскільки ви чули Його і в Нього навчилися, – адже істина в Ісусі, – то треба, щоб ви відкинули стару людину з її попереднім способом життя, яка зітліває в оманливих пожадливостях; щоб ви оновлювалися духом; щоб ви зодягнулися в нову людину, створену за подобою Божою, у праведності та святості істини. Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 6, 24-35
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу, коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали в човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: «Равві , коли Ти прибув сюди?» У відповідь Ісус сказав їм: «Воістину, воістину кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили знамення, але тому, що їли хліб і наситилися. Працюйте не на поживу, яка гине, але на поживу, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський. Адже Його Отець завірив, Бог!» Тож запитали в Нього: «Що ж нам робити, аби чинити діла Божі?» У відповідь Ісус їм сказав: «Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, кого Він послав». Тоді люди з юрби сказали Йому: «Яке знамення Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш? Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: “Хліб з неба дав їм їсти!”» А Ісус їм відказав: «Воістину, воістину кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба, бо хлібом Божим є Той, хто сходить з неба і дає світові життя». Тоді сказали Йому: «Господи, давай нам завжди цей хліб!» Сказав їм Ісус: «Я є хліб життя! Хто приходить до Мене, – не буде голодувати, і хто вірить у Мене, – ніколи не буде спраглим». Слово Господнє.
Мовиться «Вірую»
МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос у Євхаристії та в словах Євангелія дарує нам самого себе; просімо Господа про благодать гідного прийняття цього великого дару:
1. Христос дає нам свою мудрість у словах Євангелія; молімося за дари Святого Духа для тих, які передають нам Слово Христа.
2. Христос вершить свою пастирську місію через Папу, єпископів та священиків; молімося за дар мудрості та ревності для всіх пастирів Церкви.
3. Христос обдаровує нас своєю любов’ю в Євхаристії і милосердям у таїнстві Покаяння; молімося, щоб християни ревно приймали ці таїнства.
4. Христос являє нам свою милість, дбаючи також про наші земні справи; молімося, щоб Господь благословив працю тих, хто збирає урожай.
5. Христос є Суддею не тільки справедливим, але й милосердним; молімося, щоб Він помилував усіх померлих вірних і обдарував їх повнотою спасіння.
6. Христос завжди дає нам свої благодаті, молімося, щоб ми гідно використовували Його дари.
Господи Ісусе, Ти не лише обдаровуєш нас своїми милостями, але й віддаєш нам самого себе, вислухай наші молитви і вчини, щоб ми завжди були ві рними Тобі. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Просимо, Господи: благоволи освятити ці дари † і, прийнявши приношення духовної жертви, * вчини, щоб ми самі стали віковічним даром для Тебе. Через Христа, Господа нашого.
Префація на Неділю Звичайного періоду № 20-27
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Господи, Ти зіслав хліб готовий з неба, без утоми, * що міг був дати всяку насолоду, підхожий усякому смакові.
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Боже, наш Отче, оточуй постійною опікою усіх, кого зміцнюєш Твоїм небесним таїнством; † не відмовляй їм у своїй допомозі * і удостой їх вічного спасіння. Через Христа, Господа нашого.
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників (стор. 120)
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)