Поворотні моменти… Ви колись замислювалися над ними? Скільки їх було у вашому житті? І чи дійсно все було б інакше, якщо тоді ви б змінили свій вибір? Дещо ми не можемо обирати. Ми народжуємось у наших батьків, на цій землі й маємо саме таких братів і сестер. Дорослими ми частково формуємо майбутнє наших дітей, вибираючи помешкання, школу чи садочок – місце, де дитина зможе розвинути свої таланти і знайти себе.
Як повідомляє сайт «Папа для України», діти не обирали жити біля зони воєнного зіткнення. Зайцеве, Майорськ, Щербинівка, Луганське, Миронівський, Залізне, Північне, Новгородське, Травневе, Гладосове, Желанне, Піски, Світлодарськ, Бахмут, Сіверськ, Новолуганське, Семигір’я. Часом діти там засинають під вибухи снарядів, зі страхом прокидаються вночі, частину свого дитинства проводять у підвалах і бомбосховищах.Через воєнні дії багато батьків залишилися без роботи: більшість мешканців прифронтових селищ працювали в нині окупованих Донецьку та Горлівці. Родини розділені різними містами, а часто й самою лінією розмежування. Частина садочків і шкіл закрита. Люди втрачають рідних і житло.
Деякі батьки не хочуть говорити про те, що вони «втратили все», і єдине, що в них залишилось – це дитина і страх майбутнього: як вижити, як одягнути, нагодувати, дати гідне піклування і догляд, коли ти єдина гарантія життя і безпеки в цьому небезпечному світі.
Багато дітей, за словами батьків, уже звикли до війни, але, водночас, батьки зазначають, що діти стали гірше вчитись, нервують, бояться, прокидаються вночі… Війна не робить життя людей кращим.
Дарина з м. Світлодарська свою першу дитину, донечку, народжувала в той час, коли Світлодарськ обстрілювали – в пологовому будинку іншого міста. Із новонародженою дитиною повертатись в прифронтове місто було дуже страшно, але ж більше нікуди…
Олена зі смт. Миронівського народила дитину 3 місяці тому, а минулого місяця перенесла важку операцію, на яку пішли всі родинні заощадження.. Допомогу прийшла отримувати її мати, яка всім серцем дякувала за підгузки, продукти та гігієнічні набори.
Тетяна з Майорська (смт. Зайцево) дивом врятувалась від «Граду», коли вийшла з кімнати – в той самий час снаряд влучив туди. Четвертий рік в цьому селищі розташований КПВВ, і люди живуть у страху, очікуючи нових «прильотів».
Селище Піски-2 (смт. Зайцево) – це дві вулиці. Ані магазину, ані поліклініки, ані садочків чи шкіл для дітей. Щоби купити продукти, треба їхати в м. Бахмут. Навіть швидка допомога не приїжджає: тільки військові лікарі. Вночі від вибухів світло, ніби вдень. Багато будинків зруйновані «Градами», інші просідають і вкриті тріщинами. У селищі 6 дітей, двоє з них народилися вже під час війни – іншого життя вони не знають.
«Коли бачиш вдячні очі батьків і дітей, чуєш слова подяки та щире здивування обсягом допомоги, розумієш, що ці 80 кілометрів, які ти подолав, аби дістатися до них, варті того, – розповідає керівник проекту Олеся Чернишова. – Чуєш "Спасибі, що ви нас знайшли!", і розумієш, що, можливо, сьогодні саме твій приїзд став поворотним моментом від безвиході та страху до надії і віри в майбутнє для цих сімей».
У лютому та березні 2018 року допомогу у вигляді засобів гігієни та продуктів харчування отримали 2600 дорослих і дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах і мешкають в прифронтових селах Бахмутського та Ясинуватського району. Проект «Допомога населенню прифронтових міст, селищ і сіл Донецької області засобами гігієни та продуктами харчування» реалізовувала ГО Центр допомоги молоді «Твоя перемога» за фінансування акції «Папа для України».
За темою:
Завершилася реабілітація дітей війни в таборі «Лісова застава» під Києвом у межах акції «Папа для України»
Триває проект «Насіння. Їжа на кожен день» у рамах акції «Папа для України»
«СОС Дитячі містечка»: За підтримки Папи й далі допомагаємо постраждалим від війни