Постраждалим від воєнного конфлікту на Сході продовжують допомагати міжнародні й вітчизняні гуманітарні місії та громадські організації, зокрема, Благодійний фонд «СОС Дитячі містечка Україна», який працює з такими дітьми і сім’ями в Луганській області, в тому числі й завдяки кції «Папа для України».
Про це повідомляє сайт акції "Папа для України".«У сірій зоні, наприклад, в Луганській області ми спостерігаємо міграцію, – розповідає національний директор «СОС Дитячі містечка Україна» Андрій Чупріков. – Складно виживати й орендувати житло, не маючи роботи. Сім’ї змушені повертатися на непідконтрольну уряду України територію, бо там принаймні є житло. Нерідко спричиняє це недостатній доступ до медичної допомоги, наприклад, у Станиці Луганській або в містах, де зруйнована інфраструктура і не бракує кваліфікованих лікарів, особливо вузького профілю».
Однак деякі сім’ї, незважаючи на це, усе-таки залишаються. «Якщо в гостру фазу війни нікуди не поїхали, то й зараз нікуди не збираємося, – каже Олена Кириченко, уродженка смт Новопсков Луганської області, який знаходиться трохи далі від лінії розмежування, ніж Станиця Луганська, звідки родом її чоловік.
«"СОС Дитячі містечка Україна" та акція "Папа для України" допомогли з утепленням стелі в будинку батьків чоловіка. Отримували ми й продуктові та гігієнічні набори. Але зараз дуже вдячні навіть не за це (хоча з трьома дітьми все це завжди дуже потрібно), а за психологічну допомогу. Ірина Володимирівна, яка з нами працювала, – психолог від бога. Це для нашої сім’ї неоціненно».
«За два місяці після початку реалізації проекту «Папа для України, – розповідає координатор проекту Катерина Дуванська, – ми вже витратили перший транш. Кількість наших прямих беніфеціарів – 4934 осіб. Це ті люди, які отримали ту чи іншу допомогу або послугу. Ми працюємо на трьох територіях по лінії розмежування – у Попаснянському, Станично-Луганському, Новоайдарському районах, а такожу в містах Сєвєродонецьку і Старобільську, де в нас розташовані стаціонарні офіси. Уже роздано 157 наборів для новонароджених і 82 – для пологів. На лінії розмежування ми видали 2 тисячі наборів продуктів дитячого харчування і 2 тисячі наборів дитячої гігієни. Сім’ям, яких підтримують стаціонарні офіси "СОС Дитячі містечка Україна" в Сєвєродонецьку, в Старобільску і смт Станиця Луганська, ми також видали в січні 200 продуктових наборів.
Упродовж реалізації проекту було надано 57 психологічних консультацій. Психологи і психотерапевти працювали з сім’ями і дітьми. За ці два місяці було роздано 500 аптечок. Зараз також розглядають 17 випадків закупівлі індивідуальних медикаментів, – продовжує Катерина Дуванська. – Провізори працюють із рецептами, що ми надали. Замовляють препарати дітям, які мають хронічні захворювання, перебувають на обліку у вузькопрофільних фахівців і приймають ці препарати регулярно. Такі ліки, як правило, дорогі, і багато хто з батьків не має змоги їх придбати. До того ж, чимало з цих препаратів у дефіциті, їх потрібно спеціально замовляти під конкретну людину, бо вони не завжди є у вільному доступі в аптеках. Тож провізори зараз обробляють нашу заявку, і замовляють те, чого у них немає.
На 40 об’єктах у Сєвєродонецьку, Старобільску і Станиці Луганській проведено будівельні роботи. Пріоритетом для нас були сім’ї переселенців, які переселилися більше трьох років тому, остаточно вирішили залишитися тут і підшукували собі будинки в цих регіонах. Фінансовий ресурс сімей уже вичерпано. Деякі домовляються про виплату за будинки по частинах, намагаючись завести свій куточкок, і почати писати своє життя з чистого аркуша, створюючи затишок для себе і своєї сім’ї. Особливо це стосується сімей, які мешкають у сільській місцевості. Отже, пріоритет ми віддавали тим сім’ям, які вже прийняли для себе це складне рішення. Ми намагаємося допомогти облаштуватися на новому місці як їм, так і місцевим прийомним сім’ям, що взяли під своє крило постраждалих дітей».
Одна з таких – прийомна сім’я Ольги Миколаївни Овчаренко з села Антонівка Старобільского району. У 50-річної жінки двоє вже дорослих біологічних дітей і четверо онуків. Взяти прийомних дітей вона вирішила ще 2009 року. Наразі Ольга Миколаївна виховує чотирьох прийомних синів у віці від 9 до 17 років.
«Якби не "СОС Дитячі містечка Україна" й акція «Папа для України», нам було би дуже сутужно. Допомагають із оздоровленням дітей у таборах, продуктовими та медичними наборами, психологічними консультаціями для мене і дітей. Діти також беруть участь у численних тренінгах, старші – у молодіжній програмі, яка допомагає їм підготуватися до самостійного життя».
Сім’я живе у власному будинку. Нещодавно 80-річний сусід Ольги Миколаївни подарував їм свій дім, у якому житимуть старші сини. Але будиночок був у вкрай занедбаному стані. Оселитися в ньому було неможливо: потребував серйозного ремонту, на який сім’я сама ніколи б не спромоглася. Зараз, завдяки допомозі акції «Папа для України», там тривають ремонтні роботи і невдовзі він стане придатним для життя. За це сім’я дуже вдячна благодійникам.
За темою:
Сіють городи з надією на мир. 10 тисяч мешканців Донбасу отримають насіння у межах акції «Папа для України»
Тисячі мешканців Мар’їнки і Красногорівки отримали котли і тверде паливо в рамках акції «Папа для України»
Грошова допомога, паливо, обігрівачі, теплий одяг та ковдри. Акція «Папа для України» другий рік поспіль допомагає пережити зиму на Донбасі