Щодня ми подумки проживаємо чиєсь життя, адже проблеми людей не можуть залишити байдужими наші серця. Так розповідають про свій досвід роботи працівники благодійного фонду «Станція Харків» за проектом, фінансованим у рамках акції «Папа для України».
Про це повідомляє сайт акції «Папа для України».Люди, які пережили бойові дії на Сході країни та переселилися на Харківщину, завдяки проекту можуть отримати дрова чи вугілля для опалення, продуктові ваучери, медикаменти, допомогу в оплаті орендованого житла чи комунальних послуг.
Загалом до початку березня ваучери та грошову допомогу отримали понад 1168 родин; було закуплене паливо для 202, а обігрівачі для 5 родин; 216 родин отримали допомогу в оплаті помешкання чи комунальних послуг; 463 особи отримали медичну допомогу; 138 людей, які перебували у вкрай важкій ситуації, отримали індивідуальну медичну допомогу: операції, курси хіміотерапії та дорогі ліки.
«Матусі з маленькими дітьми на руках, жінка, у якої син з інвалідністю дитинства, онкохворі, похилі віком і неповносправні – це ті, кого ми щодня приймаємо в офісі та відвідуємо вдома. Бачити радість людей і є щастя. Величезне спасибі католикам усього світу за підтримку», – ділиться працівниця фонду Аделіна Туманян.
Лідії Іларіонівні 83 роки, це друга війна на її пам’яті. «Колись я раділа, що мій син ріс без війни, а зараз знову біль і сльози… Підвали, вибухи, горе – це те, що знову довелось пережити. Моя сусідка не встигла добігти до погребу, і її не стало, а ми з онучкою сховалась і вижили», – розповіла бабуся співробітникам «Станції Харків», які допомогли їй із закупівлею вугілля та дров для обігріву її скромної оселі.
Працівниця фонду Анастасія Дем’янова розповідає про 77-літню переселенку з Первомайська Марію Миколаївну, яка самостійно виховує малолітню онуку – інваліда дитинства. Бабуся залишилась із дівчинкою на руках після того, як її мама загинула після отриманих під час обстрілу опіків. Сама бабуся отримала контузію та опіки, але в клопотах за дитиною про своє здоров’я не дбала. «Завдяки проекту ми надали допомогу цій родині продуктовими ваучерами та необхідними медикаментами».
«Робота йде за планом, але часом кількість нужденних перевищує наші фізичні й емоційні можливості, – розповідає працівниця фонду Алла Фещенко. – Якось одна жінка довела мене до сліз. У її молодого сина важка астма. Того дня, коли вони отримали у нас допомогу, у її сина стався сильний напад, і його терміново госпіталізували. Але цього разу у них були отримані в рамках акції необхідні медикаменти й інгаляційний небулайзер. Мама прийшла до нас в офіс сказати спасибі, тому що вперше за кілька років вона не ридала в лікарні у відчаї, що лікарі випишуть ліки, на які у неї знову не буде грошей».
«Кожен приходить зі своєю проблемою, і проблеми зовсім різні – говорить соціальна консультантка Лариса Веселянська. – Наприклад, нещодавня історія. Молода жінка з дитиною другий рік намагається самостійно вижити. Кілька разів доводилося міняти житло, і ось, остання крапля — чергова господиня вказала на вихід, а перед цим жінку ще й обікрали. Грошей немає навіть на проїзд. Якби не акція «Папа для України», ми б так і не дізналися, що поруч із нами молода жінка з дитиною на межі відчаю. Її розговорили наші дівчатка-реєстраторки, заповнюючи анкету — у жінки знову перекриють виплати, грошей практично немає. Це дуже важко і боляче — залишитися одній в чужому місті..».
За словами координаторки проекту Юлії Конотопцевої, сьогодні перед ними гостро стоїть завдання надати максимальну допомогу тим сім’ям, яким вона найбільш необхідна. «І таких, на жаль, дуже багато. Наприклад, старенькі дідусі й бабусі, які живуть у селищі Куп’янськ-Вузловий, отримуючи мінімальну пенсію, для обігріву будинку з пічним опаленням ходять до лісу збирати сухі гілки та дрова. Лісники ж їх сварять за це й іноді відбирають зібране. У межах проекту «Папа для України» їм було надано фінансову допомогу для закупівлі дров або вугілля. Неможливо забути сльози радості стареньких людей, а головне, вони відчувають реальну допомогу, а не лише обіцянки», – сказала вона.
«Оксана з сином виїхала з Горлівки 2015 рокуі – розповідає історію однієї з нових підопічних Юлія Конотопцева. – У Харкові їй пощастило влаштуватись на роботу, зустріти майбутнього чоловіка та вдруге завагітніти. Але життя разом із радістю принесло нове випробування. На 22-му тижні вагітності в Оксани виявили ускладнення. У результаті багатьох дорогих обстежень поставили діагноз: складний порок серця, операція потрібна в перший день життя малюка, а в мами до того ж цукровий діабет. Оксана подала заявку на продуктові ваучери, а також на медичну програму.У рамках проекту ми намагатимемося зробити все можливе, щоби врятувати обидва життя…»
Допомога триває.
За темою:
«СОС Дитячі містечка»: За підтримки Папи й далі допомагаємо постраждалим від війни
Снігові замети й морози не перешкодили довезти паливні брикети для 8 тисяч мешканців Донбасу
«Тепла» допомога для освітніх і соціальних закладів Луганщини