Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » «Це чорне золото… Спасибі!» Мешканці прифронтових Красногорівки та Мар’їнки отримали паливні брикети в рамках акції «Папа для України»
16:29 Вівторок 0 1 185
2-01-2018, 16:29

«Це чорне золото… Спасибі!» Мешканці прифронтових Красногорівки та Мар’їнки отримали паливні брикети в рамках акції «Папа для України»

Із самого ранку 65-річна Людмила Петрівна виглядала машини з паливними брикетами. Вона живе на ближній до фронту вулиці Тельманова в Мар’їнці, куди уже четвертий рік долітають не тільки друзки великокаліберної зброї, але й випадкові кулі. Уже за городами видніються непідконтрольні Україні території. Людмила Петрівна пережила не один обстріл, але, попри все, знаходить сили жартувати й радіти. На порозі свого дому вона з вдячністю зустрічає співробітників асоціації «Еммануїл», які встановлюють людям твердопаливні котли та надають паливні брикети в рамках акції «Папа для України», дякує кожному жертводавцю та небайдужому до її біди. «Це чорне золото… Спасибі!» – сказала бабуся, беручи до рук кілька паливних брикетів.
Про це повідомляє сайт акції "Папа для України".

Нині в межах проекту асоціації «Еммануїл», за фінансування акції «Папа для України», людям доставлено 350 твердопаливних котлів, із них 213 у Мар’їнку та 137 у Красногорівку. Більшість котлів уже встановлена та здані в експлуатацію. Крім того, жителям Мар’їнки вже доставлено понад 300 тонн твердого палива (брикетів), і це тільки частина запланованої допомоги.

На початку цього літа внаслідок прямого влучання снаряду постраждав дах будинку та сарай пана Євгена в Мар’їнці. Вони з дружиною та 14-літнім сином живуть далі в домі, тимчасово перекривши дірки від вибуху в стелі та стінах. «Минулої зими палили вугіллям, але це дорого. Якщо купляти з першої шахти, то за тонну просять 3500 грн, а від нього більше сажі, аніж тепла. На зимовий сезон треба аж 3 тонни вугілля, зима тут холодна. Для нас котел і брикети – це дуже серйозна підтримка. Адже тут, якби навіть гроші були, то таких брикетів не купиш», – розповідає пан Євген.

82-річний корінний житель Мар’їнки Анатолій Дмитрович, розповідаючи про котрий рік поневірянь у пошуках грошей, дров та вугілля на обігрів житла, гірко іронізує: «Це вже гірше за обстріли». «Аж раптом, – каже дідусь, – містом почали ходити чутки про безплатне встановлення твердопаливних котлів». Побачивши на сусідньому паркані наклейку акції, Анатолій Дмитрович зателефонував на гарячу лінію, розвідав усе й залишив свої контакти. Як же він зрадів, коли через деякий час до нього у двір занесли котел із брикетами: «Я ж і не сподівався, адже таких, як я, багато! А тут хлопці й доставили, і встановили. Пообіцяли ще й паливні брикети привезти! Безплатно! Де таке бачено, щоб задарма такі дорогі подарунки? Як же мені пощастило… У мене пенсія, хоч і шахтарська – 3500 грн, а що толку? Тонна вугілля коштує 2500 грн, на місяць цього може і вистачить.. А бувало, купиш, а там сміття привезуть, а не паливо, і ніякого тепла від нього. Погане вугілля пішло, неякісне. А брикети ваші всі хвалять, вони добре тримають тепло, економні. Хоч цю зиму мерзнути не буду».

Коли у двір до 43-річної Нелі тільки заїхала вантажівка з брикетами, вона вже з порога дякувала за те, що з родиною перезимують у теплі. «Ходимо, збираємо все, що горить, адже купити вугілля, дрова для багатьох людей стало розкішшю. А коли маленька дитина в хаті, як пояснити, що немає грошей на тепло? Ось і відмовляємо собі в найнеобхіднішому, аби купити паливо, – розповідає Неля. – Дякую Вам за такий подарунок, та ще й на день святого Миколая!».

Так само зраділа й Олена, яка живе разом із донькою та онучкою. «У нас у домі немає чоловіків, тож багато навчилися робити своїми руками, але сил все одно не вистачає, – розповідає вона гостям. – А ви нам таке добро привезли! Брикети навіть дитині сил стане принести. А як вони горять, а як тепло довго тримають! Моя знайома навесні такі самі від вас отримувала, то нахвалитися не може. Ось і ми дочекалися! Тепер Новий рік у теплі зустрінемо. Головне, щоби без “феєрверків”, без стрілянини тобто… Низький уклін усім добрим людям, і нехай у вас завжди буде мир».
 
Пенсіонери Ніна Петрівна й Анатолій Дмитрович живуть удвох. Їхню маленьку сім’ю за весь час війни гуманітарна допомога оминала, тому вони дуже зраділи новенькому котлу та запасу паливних брикетів. «Не можемо натішитись, – кажуть вони. – Ось зайдіть у хату... Відчуваєте, як тепло? Ввечері закладаємо й до ранку вистачає!». Першої зими бойових дій зник газ, а разом із ним і можливість опалювати будинок, готувати їжу. Тоді пенсіонери купили електрообігрівач та запустили після десятиліть простою грубку. Температура всередині ледве досягала +12 ° С. Минулої зими обігрівач украли, тому на службі залишилась тільки стара грубка. Поки в хаті не з’явився новий котел.

68-річна Лілія Василівна в Мар’їнці народилася, мешкала все життя й на старості літ залишилась одна: діти роз’їхалися. «А куди поїду я? Сил немає, здоров’я немає, кому я потрібна? Добре, що волонтери не залишають нас. Дізналась я від них про котли, тож побігла в адміністрацію і написала заяву на котел та паливо. Кажуть, що це Папа Римський про нас так подбав. Передайте йому від нас подяку, нехай ніколи не хворіє. Нехай це добро повернеться в будинки людей, які допомогли нам і віддали свої кошти на таку добру справу…», – говорить бабуся.

91-річна Валентина Яківна просить не фотографувати її в старенькому, потертому пальто: «Я ж вчителькою була». Розповідає, що як вийшла на пенсію, то поселилась у Мар’їнці, бо шукала тишіспокою і гарної природи. «Закінчилася моя тиша, прийшла війна, – зітхає бабуся. – Стара я уже… Дякую, що не дали замерзнути взимку. І приїжджайте до нас частіше, вулиця в нас дружна, а люди добрі…».

За темою:
Архієпископ Клаудіо Ґуджеротті: «Ми спромоглися дійти до 500 тисяч людей через фонд акції "Папа для України"»
Понад 500 тонн паливних брикетів вже доправили у прифронтові села Донецької області
Грецький медичний фонд надасть допомогу 20 тисячам переселенців у Донецькій області
Новини з України 10:02 Середа 0 119 Молитва за святої пам'яті єпископа Пурвінського у річницю священицьких свячень 13 квітня 1961 року диякон Ян Пурвінський отримав священицькі свячення. Рівно через 60 років в кафедральному храмі святої Софії у Житомирі зібрані єпископи, священики з житомирських парафій молились і дякували Богу за дар життя, покликання, священства, єпископства, святої пам'яті єпископа Яна, який не дожив до цього дня всього тиждень.


Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.