(фіол або рож) ІІІ Неділя Адвенту (“Gaudete”). День молитов про християнське життя родин.
Пізнаючи слабкість і зло у своєму власному житті, а також з боку інших, ми починаємо жалітися й нарікати, а нерідко ще й погано говорити про людей. Таким чином ми занурюємося в гіркоту. У Третю неділю Адвенту (так звану неділю радості – Gaudete) Бог закликає нас відкинути ці згубні навички та відкрити серця на радість. Бо повсюди, де проголошується Євангеліє і люди починають у нього вірити, приходить Спаситель і вже зараз перемінює людське життя. Все, що Йоан проголошував про Христа, стає подією, не тільки в минулому, але й у сьогоденні. Зі сцени сходить Свідок, а піднімається на неї Господь. І то Він дає найкраще свідчення про людину, яка увірувала в Нього і своїм життям свідчила про Нього перед іншими.АНТИФОН НА ВХІД
Радійте завжди у Господі, * ще раз кажу: радійте! * Господь близько. (Флп 4, 4-5)
Не мовиться «Слава во вишніх».
КОЛЕКТА
Боже, Ти бачиш, як ві рно Твій народ очі кує свята Господнього Різдва; † вчини, просимо, щоб ми спромоглися дійти до цього великого свята спасі ння * і святкували його в радості урочистими величаннями у пості йному торжестві . Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки ві чні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Іс 61, 1-2а. 10-11
Читання з Книги пророка Ісаї.
Дух Господа Бога на мені, бо Господь мене помазав. Він послав мене, щоб принести благу вість убогим, лікувати скрушених серцем, проголосити невільникам свободу, ув’язненим відкрити очі, проголосити рік Господнього благовоління. Я розвеселюся в Господі, душа моя буде радіти в моєму Богові, бо Він зодягнув мене в шати спасіння, окрив мене плащем справедливості, – немов того нареченого, що себе вінцем прикрашає, неначе наречену, що дорогоцінностями себе оздоблює. Бо як земля вирощує свої рослини і як город вирощує своє насіння, так Господь Бог виростить справедливість і хвалу перед усіма народами. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Лк 1, 46-48. 49-50. 53-54
Дух мій радіє в Богові моєму.
Величає душа моя Господа, *
і радіє дух мій у Богові, Спасителі моєму,
бо Він зглянувся на покору слугині своєї; *
ось бо віднині блаженною †
зватимуть мене всі покоління.
Бо вчинив мені велике Сильний, *
і святе Ім’я Його,
і з роду в рід Його милосердя *
для тих, хто Його боїться.
Голодних благами наситив, *
а ні з чим відіслав багатих.
Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, *
згадавши милосердя.
ДРУГЕ ЧИТАННЯ
1 Сол 5, 16-24
Читання з Першого послання святого апостола Павла до солунян.
Брати! Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте, бо це Божа воля в Ісусі Христі щодо вас. Духа не вгашайте, пророцтвами не нехтуйте, усе досліджуйте і доброго держіться, стримуйтеся від усякого роду зла. А сам Бог миру нехай повністю освятить вас: хай ваш дух, душа й тіло бездоганно будуть збережені в цілості до приходу нашого Господа Ісуса Христа. Вірний Той, хто покликав вас; Він це і здійснить! Слово Боже.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Іс 61, 1 (цит. в Лк 4, 18)
Алілуя, алілуя, алілуя.
Господній Дух на Мені,
Він послав Мене благовістити убогим.
ЄВАНГЕЛІЄ
Йн 1, 6-8. 19-28
† Читання святого Євангелія від Йоана.
З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Йоан. Він прийшов ради свідчення, аби засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. І це свідчення Йоана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб вони запитали його: «Хто ти?» І він визнав, не заперечив, а визнав: «Я – не Христос». І запитали його: «То хто ж ти? Ти Ілля?» – і він відповів: «Ні!» «Ти пророк?» – і він відповів: «Ні!» Вони ж сказали йому: «То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас. Що ти сам про себе скажеш?» Він відповів: «Я – голос того, хто волає в пустелі: “Рівняйте дорогу Господню!” – як сказав пророк Ісая». Були послані й від фарисеїв. Тож вони запитали його і сказали йому: «Чому ж ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?» Йоан у відповідь їм сказав: «Я хрещу у воді, але серед вас стоїть Той, кого ви не знаєте, який іде за мною, – я Йому не гідний розв’язати ремінця на сандалях». Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Йоан хрестив. Слово Господнє.
Мовиться “Вірую”.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Адвент є часом очікування на пришестя Христа, тож просімо у Господа благодатей, потрібних нам для гідного приготування до зустрічі з нашим Спасителем:
1. Молімося за Святішого Отця, щоб він своєю пастирською ревністю відродив духа віри у світі.
2. Молімося за мир у світі, щоб всі народи могли жити в любові та злагоді.
3. Молімося за сім’ї нашої парафії, щоб вони зростали в Божих благодатях та святості.
4. Молімося за людей, поневолених гріхом, щоб вони перебороли свій страх і прийшли до Господа з серцем, сповненим каяття.
5. Молімося за померлих, а особливо тих, за яких не моляться їхні родичі та близькі, щоб Господь почув наші молитви і обдарував їх вічним щастям у своєму Царстві.
6. Молімося за нас самих, щоб своїм істинно християнським життям ми допомагали нашим невіруючим ближнім прийти до Христа.
Господи Ісусе Христе, допоможи своєму народові у боротьбі з гріхами та спокусами і обдаруй нас своїм миром та радістю. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Просимо, Господи: нехай завжди возноситься до Тебе жертва нашої відданості, † в якій звершується установлена свята тайна * і в якій потужно здійснюється Твоє діло нашого спасіння. Через Христа, Господа нашого.
Префація на Адвент № 2
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Скажіть малодушним: Відваги! Не бійтесь! * Ось наш Бог прийде, щоб нас спасти. (Пор. Іс 35, 4)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Просимо, Господи, Твоєї милості, † щоб ці божественні ліки, очистивши від гріхів, * приготували нас до свят, які наближаються. Через Христа, Господа нашого.
«Блаженний» відповідає нашому «щасливий». Як блаженства, так і вся Нагірна проповідь передусім змальовують портрет Христа. Він єдиний повністю виконав Нагірну проповідь і жив блаженствами, які проголосив. Блаженства також змальовують «портрет» нової людини, яка має народитись зі Святого Духа – Духа розіп’ятого і воскреслого Христа. До блаженств не можна підходити як до закону, який маємо осягнути виключно своїми зусиллями, передусім вони – обітниці Ісуса, що той, хто має в собі Його Духа, виконуватиме вчинки вічного життя, визначені в заповідях блаженства і в усій проповіді Христа.
“Син Людський є Володарем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих за віру в ХХ столітті (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця
Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії