Літургія на кожний день. 19 листопада, неділя

Господь каже: * “Слово Господнє, – задум щастя, а не лиха. * І коли ви візвете до Мене, Я вислухаю вас * і позбираю вас з-помі ж усі х народів і з усі х околиць, куди вас був повиганяв”.

Господи, наш Боже, вчини, † щоб ми завжди знаходили радість у вірному служінні Тобі, Творцеві усякого блага, * бо тільки у цьому ми можемо знайти нескінченне й повне щастя. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Жінку цнотливу – хто її знайде? Ціна її вища над перлини! Серце її мужа покладається на неї; йому не бракуватиме прибутку. Вона чинить йому добро, не зло, у всі дні свого життя. Дбає про льон та вовну, радо працює власними руками. Руки до кужеля простягає, а пальці її держать веретено. Вона для вбогого розтуляє долоню, нужденному подає руку. Краса – річ оманлива, врода – марна; жінка, яка Господа боїться, – така хвали достойна! Дайте їй з того, що надбали її руки, і нехай її вчинки хвалять її при брамі. Слово Боже.

Блаженний кожний, хто Господа боїться, *

хто Його дорогами ходить.

Ти плоди своїх рук споживати будеш. *

Щасливий ти – і буде тобі добре.

Ось такою благословенною буде людина, яка Господа боїться. *

Нехай поблагословить тебе Господь із Сіону,

щоби ти бачив добробут Єрусалима *

в усі дні життя свого.

Про часи та про пори, брати, вам не потрібно писати, адже самі з певністю знаєте, що день Господній приходить, як зло­дій уночі. Коли говоритимуть: «Мир і безпека», – тоді раптово прийде на них погибель, як біль тієї, яка носить в утробі, й вони не втечуть. А ви, брати, не в темряві, щоб той день захопив вас, як злодій. Бо ви всі – сини світла й сини дня. Ми не належимо ні ночі, ні тем­ряві. Тож не спімо, як інші, а пиль­нуй­мо та будьмо тверезі!  Слово Боже.

Перебувайте в Мені, а Я – у вас.

Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, той плід рясний приносить.

Того часу Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Один чоловік, від­ходячи, покликав своїх рабів і пе­редав їм своє майно; одному дав п’ять талантів, дру­гому – два, а третьому – один, кож­ному згідно з його спромож­ністю, і відійшов. Той, хто одержав п’ять талан­тів, негайно пішов, пустив їх в обіг і заробив ще п’ять; так само той, хто взяв два, за­ро­бив ще два. А той, хто одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана. Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, – приніс ще п’ять талантів і каже: “Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талан­тів я придбав!”. Сказав йому його пан: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе по­став­лю. Увійди в радість свого пана!” Підійшов і той, який одержав два таланти, і сказав: “Пане, два таланти ти мені передав. Ось іще два талан­ти я заробив!” Сказав йому пан: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого пана!” Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: “Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не роз­си­пав. Я, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землю. Ось, бери своє!” У відповідь його пан сказав йому: “Злий і лінивий рабе! То ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав? Треба тобі було віддати мої гро­ші торгівцям, і тепер я взяв би своє з прибутком. Тож візьміть у нього талант і дай­те тому, хто має десять талантів. Адже кожному, хто має, дано буде, і матиме ще більше, а від того, який не має, буде забране і те, що має. А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів!”» Слово Господнє.

Того часу Ісус розповів своїм учням таку притчу: «Один чоловік, від­ходячи, покликав своїх рабів і пе­редав їм своє майно; одному дав п’ять талантів, дру­гому – два, а третьому – один, кож­ному згідно з його спромож­ністю, і відійшов. Через тривалий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними. Підійшов той, який одержав п’ять талантів, – приніс ще п’ять талантів і каже: “Пане, п’ять талантів ти мені передав. Ось іще п’ять талан­тів я придбав!”. Сказав йому його пан: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому був ти вірний, над великим тебе по­став­лю. Увійди в радість свого пана!” Слово Господнє.

1. Молімося за святу Церкву, за єпископів, священиків та вір­них, щоб вони, сповнені духом віри, відважно проповідува­ли світові Христа.

2. Молімося за Святішого Отця, щоб він, натхнений сло­вом Євангелія, навчав людей вічних істин.

3. Молімося за керівників держав, щоб вони дбали не тільки про матеріальний, але й про духовний розвиток довірених їм країн.

4. Молімося за дітей та молодь, щоб вони сумлінно брали участь у катехізації.

5. Молімося за душі померлих, щоб Господь очистив їх від усякої плями гріха і обдарував радістю вічного життя.

6. Молімося за нас самих, щоб своїм життям та любов’ю до ближнього ми вели інших людей до віри та побожності.

Господи, вчини, щоб дари, які  ми приносимо перед лик Твоє ї величі, обдарували нас благодаттю ревного служі ння Тобі  * і допомогли нам осягнути ві чне блаженство. Через Христа, Господа нашого.

Воістину, достойне це і праведне, слушне та спасенне, * щоб ми завжди та всюди складали подяку Тобі, * святий Отче, Всемогутній вічний Боже. Ми пізнали Твою незмірну славу, коли Ти нам зіслав свого Сина, * щоб Він став людиною і спас нас від вічної загибелі. * Таким чином наша смертна людська природа * стала знаряддям спасіння, * через Ісуса Христа, Господа нашого. Через Нього Твою велич прославляють воїн­ства Ангелів, * які завжди радіють у Твоїй присутності. * Вчи­ни, просимо, щоб і наші голоси приєдналися до них, радісно з ними взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Мені благо – близько Бога бути * і покладати моє прибіжище в Господі Бозі.  (Пс 73 (72), 28)

Боже, Ти наситив нас дарами святих тайн, † смиренно благаємо Тебе, щоб таїнство, яке Твій Син наказав нам звершувати на свій спомин, * спричинилося до зростання нашої любові. Через Христа, Господа нашого.