Літургія на кожний день. 21 листопада, вівторок

Благословенна Ти, Діво Маріє, * Ти носила Со- творителя світу. * Ти народила Того, хто сотворив Тебе, і зали- шилася дівою навіки.

Господи, ми відзначаємо славний спомин Пресвято ї Ді ви Марі ї, яку Ти обдарував повнотою своє ї благодаті; † вчини, щоб за Її  заступництвом * ми також могли брати участь у цій повноті . Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Тими днями сталося, що Єлеазара, одного із найвидатніших книжників, мужа уже похилого в літах, шляхетного видом, силували їсти свинину, відкривавши йому рота. Та він, воліючи почесну смерть над ганебне життя, подався добровільно на місце тортур, сплюнувши спершу на м’ясо, як це й мали б робити всі, які зважились відкинути те, чого навіть з прив’язання до життя не можна їсти. Ті, які були відряджені до беззаконного жертвування, здавна знавши цього мужа, взяли його набік і почали його намовляти, щоб приніс м’яса, яке можна було йому споживати, сам собі зготував його та й удав начебто він їсть із жертовного м’яса, згідно з царським наказом, і тим урятував себе від смерті; тож мав би, завдяки давній до них дружбі, зазнати людяного ставлення. Та він прийняв шляхетну постанову, гідну свого віку, старечої поважності, посивілого від невтомного труду волосся, добре вихованої змалку поведінки, особливо ж згідну з святим, Богом установленим законом, то ж не вагавшись, заявив, щоб його послали на другий світ. «Не годиться бо нашому вікові таке вдавати, щоб молодь не думала, що дев’яностолітній Єлеазар перейшов на поганську віру, та через моє лицемірство, з прив’язання до короткого та незначного життя, і сама не збилась з дороги, – а й собі щоб не накликати на старість сорому та безчестя. Ба, навіть якби я й уник тепер людської кари, то рук Вседержителя ні живий, ні мертвий не уникну. Тому коли я тепер помру безбоязно, то виявлюся гідним моєї старості, а для молоді лишу зразок відважної та шляхетної смерті за величні й святі закони». Це сказавши, він, не вагаючись, пішов на місце тортур. Ті, які вели його й ще недавно перед тим були зичливі йому, із-за слів, які він промовив, поставились до нього неприхильно, бо вважали ці слова за безумство. Він же, готовий вмерти від ударів, застогнав і мовив: «Господь у своїй святості й у своєму знанні добре відає, що я, мавши змогу звільнитися від смерті, зношу тілом ці гіркі страждання від ударів, душею ж терплю їх радо заради страху, який маю перед Ним». Отак Єлеазар помер, лишивши своєю смертю не тільки для молоді, але й для багатьох інших з народу приклад відваги та пам’ятку чесноти.  Слово Боже.

Господи, чому стало так багато тих, хто мені біль спричиняє? *

Багато тих, які повстають проти мене!

Багато душі моїй кажуть: *

«Нема йому спасіння в Богові».

А Ти, Господи, – щит, що оточує мене, моя слава; *

Ти – Той, хто підносить мою голову.

Своїм голосом до Господа я волаю, *

і Він дає відповідь мені зі своєї гори святої.

Я ліг, спав і прокинувся, *

бо Господь мені допомагає.

Тож і десятків тисяч людей я не побоюся, *

які звідусіль мене оточили.

Бог по­любив нас і послав свого Сина

як при­мирення за гріхи наші.

Того часу, увійшовши в місто, Ісус пере­ходив через Єрихон. І ось чоловік, якого звали Закхей, – це був старший над митниками і був багатий, – прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був ма­ло­го зросту. Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме. Прийшовши на те місце, Ісус по­глянув, побачив його і звер­нув­ся до нього: «Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути в тво­єму домі». І він швидко зліз, і прийняв Йо­го, радіючи. А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: «До грішної людини зайшов у гостину!» Встав Закхей і сказав Господу: «Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скрив­див, повертаю вчетверо». А Ісус промовив до нього: «Сьо­го­дні завітало спасіння до цього дому, бо й він – син Авраама; адже Син Людський прийшов знай­ти та спасти те, що загинуло». Слово Господнє.

1. Молімося за Святішого Отця, щоб Пресвята Діва Марія завжди опікувалася ним і охороняла від усякого зла.

2. Молімося за мир між народами; нехай за посередництвом Пресвятої Діви Марії, Цариці миру, запанує лад та повага до гідності особи у країнах та людських душах.

3. В День Гідності та Свободи молімося за Україну, щоб уроки нашої недавньої історії навчили нас шанувати та берегти гідність та свободу Божих дітей.

4. Молімося за клаузурові (затворницькі) чернечі ордени, щоб вони служили молитвою Церкві і Богу й тішилися належною їм повагою й новими покликаннями.

5. Молімося за померлих; нехай Пресвята Діва Марія, наша Мати, допоможе всім дітям Церкви осягнути Небесне Царство.

6. Молімося за нас самих, щоб ми, цілковито віддані Непорочній Діві Марії, стали ревними апостолами молитви до Матері Божої.

Споминаючи з пошаною Матір Твого Сина, просимо Тебе, Боже, † щоб завдяки принесенню ціє ї жертви * ми, наді лені Твоєю благодаттю, стали ві чним даром для Тебе. Через Христа, Господа нашого.

Воістину, достойне це і праве/ще, слушне та спасенне, * щоб за чуда, які Ти здійснив у Твоїх святих, ми Тебе прославляли, * і, вшановуючи Пресвяту Діву Марію, * дякували за Твою милість, повторюючи її гімн величальний. Великі діла вчинив Ти для всієї землі і Твоє милосердя огортає всі покоління. * Ти зглянувся на покірність Твоєї слугині і через Неї послав людям Спасителя - * Ісуса Христа, Твого Сина і нашого Гос­пода. Через Нього Твою велич прославляють воїнства Анге­лів, * які завжди радіють у Твоїй присутності. * Вчини, про'симо, щоб і наші голоси приєдналися до них, радісно з ними взиваючи: Свят, Свят, Свят...

Велике вчинив мені Всемогутній, * і святе Його  Ім’я.

Ставши учасниками ві чного від- куплення, просимо Тебе, Господи: † вчини, щоб ми, котрі  споминаємо Матір Твого Сина, прославилися повнотою Твоєї благодаті * і пості йно відчували наближення спасіння. Через Христа, Господа нашого.