Літургія просто неба: як служити Месу під час паломництва?

Чи Свята Меса «просто неба» є звичайною церковною практикою ?
Так. Церква завжди навчала, що Євхаристія призначена передусім для спільноти Церкви. Тому важливе не так конкретне святе місце, як жива спільнота Церкви. У перших століттях християнства не існувало храмів у сенсі сакральної споруди, призначеної для звершення Літургії. Протягом трьох століть гонінь християни служили Месу там, де це було можливим: по домівках, у катакомбах, на цвинтарях. Сьогодні також Церква навчає, що місцем звершення Євхаристії необов’язково мають бути храми. «Загальний вступ до римського Месалу» (ЗВРМ) у п. 288 каже: «Для відправлення Євхаристії Божий народ зазвичай збирається у храмі. Якщо ж храму немає або він не вміщає всіх вірних, то в іншому відповідному місці, гідному такої великої Тайни». Так само Кодекс канонічного права (ККП) у § 1 кан. 932 стверджує: «Євхаристійна відправа має звершуватися у святому місці, хіба що особлива потреба вимагає іншого; у цьому разі звершення має відбуватися в гідному місці».

Якими є літургійні приписи щодо Святої Меси в «польових умовах»?
На природі більше літургійної свободи, проте загальним є правило, що місце має бути відповідним і гідним. «Євхаристійна Жертва має бути звершена на вівтарі освяченому і поблагословленому. Якщо ж Євхаристію звершують поза святим місцем, то можна використовувати відповідний стіл, який накривають покрівцем (обрусом) і корпоралом» (§2 кан. 932 ККП).
Треба справді любити Євхаристію, аби не відкладати приготувань до неї на останній момент. Тому слід заздалегідь подбати про стіл, покрівець, корпорал, начиння. Нині ми маємо з чого вибрати: складані столики й компактне літургійне начиння доступні в продажу. Тут прикладом для нас може бути о. Серафим Кашуба, який відправляв Євхаристію, подорожуючи всім Радянським Союзом, і виготовив спеціальний набір. Зовні все виглядало як прилади для гоління, але їх швидко можна було трансформувати в літургійне начиння. Якщо він у ті часи дбав про такі речі, то нам і поготів дбати треба.
Хліб для латинської Літургії має бути виключно пшеничним, прісним, бажано свіжоспеченим, який можна було би поділити між усіма учасниками Літургії; але також дозволяється використання гостій. Вино має бути натуральним, без домішок цукру та алкоголю (див. № 320-322 ЗВРМ). Начиння має бути з тривкого матеріалу. Для вірних Східної Церкви із літургійними відправами «просто неба» трохи легше: вони не мають щоденної Євхаристії, але служать інші літургії, передусім Літургію Слова.

Часто на Літургіях просто неба увага вірних розпорошена. Утома й погодні умови не сприяють зосередженості. Як вірним підготуватися до Святої Меси, аби її відправа була належною?
Можна і в храмі бути розпорошеним. Але Богові не йдеться про те, щоб усе було досконалим, адже нам цього не вдасться. Передусім Він прагне, аби ми були вірними Йому, шукали Його волі та зустрічі з Ним. На Літургії ми, християни, не шукаємо самих лише релігійних вражень, а свідомо й активно долучаємося до Пасхальної Тайни Христа – ось що головне.
Тому в паломництві важливо бути вірним молитві, молитися повсякчасно, незважаючи на труднощі, й усвідомлювати, що, ідучи, ми творимо знак паломницької Церкви. Усі літургійні приписи, постави тіла та жести зберігаються й на Літургії поза храмом. Достойність Літургії також стосується одягу. Він щонайменше має бути, навіть якщо Літургію звершують на березі моря, а також має бути достойним великої Тайни.

«Католицький Вісник», № 12 (585)/2014
Фото з сайту: diecezja-torun.pl