(зел) Понеділок ХІІ звичайного тижня
Або (біл) довільний спомин св. Зигмунта ГОРАЗДОВСЬКОГО
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Бут 12, 1-9Або (біл) довільний спомин св. Зигмунта ГОРАЗДОВСЬКОГО
Читання з Книги Буття
Тими днями Господь сказав до Аврама: «Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його Я тобі покажу. А Я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім’я, а ти станеш благословенням. Благословитиму тих, хто тебе благословляє, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. У тобі благословляться всі племена землі». І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харану. Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, яких придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Хана- ан-край. Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни. І з’явився Аврамові Господь і сказав: «Потомкам твоїм дам Я цю землю!» І спорудив він там жертовник Господу, який з’явився йому. Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап’яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господу та й закликав Ім’я Господнє. Тоді кочував Аврам, мандруючи до Негеву. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ Пс 33, 12-13. 18-19.20 і 22
Народ блаженний, що його Бог вибрав.
Блаженний народ, для якого Господь є Його Богом, - *
народ, якого Він обрав собі у спадок.
Господь поглянув з неба *
і усіх людських синів побачив.
Адже очі Господні на тих, які Його бояться, *
котрі покладають надію на Його милосердя,
щоби спасти їхні душі від смерті, *
прогодувати їх під час голоднечі.
Наша душа очікує Господа - *
Він наш помічник і оборонець.
Господи, нехай буде на нас Твоє милосердя, *
оскільки ми на Тебе покладаємо надію.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Боже - живе і діяльне,
воно розрізняє думки і наміри серця.
ЄВАНГЕЛІЄ Мт 7, 1-5
Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не судіть, щоб і вас не судили, бо яким судом судите, таким будуть судити і вас; і якою мірою міряєте, такою буде відміряно і вам. Чому ж бачиш скалку, що в оці твого брата, а колоди, яка в твоєму оці, не відчуваєш? Або, як скажеш своєму братові: Дай, витягну скалку з твого ока, коли ось колода в твоєму оці? Лицеміре, спочатку вийми колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого». Слово Господнє.
Різні люди приходили до Ісуса. Приходили голодні, бідні, хворі, каліки, щоб Ісус їм допоміг, зцілив, нагодував, потішив. Приходили люди, котрі просто захоплювались Його особою, Його наукою. Але приходили також фарисеї, книжники, щоб спіймати Його на якомусь слові, вчинку, щоб оскаржити Його перед старшинами, скомпрометувати Його перед людьми. Задумаймося, чи ми не є часом подібними до фарисеїв. Може, ми слідкуємо за кимось, щоб скомпрометувати його перед іншими людьми. Може, любимо висміяти когось, щоб показати себе кращими. Якщо таке трапляється в нашому жит- ті, то просімо Бога про пробачення за це все, і просімо про ласку покори.
Або: (біл) довільний спомин св. ПЕТРА КЛАВЕРА, пресвітера
Народився 1580 року в убогій робітничій сім’ї в Каталонії. 1596 року розпочав навчання в університеті в Барселоні і вступив до ордену єзуїтів. Не закінчивши навчання, за наказом ордену 1610 року виїхав до Колумбії. 1616 року на одному з островів Карибського моря отримав священицьке рукоположення. Працював, цілковито віддаючи себе всього служінню чорношкірим невільникам з Африки, і охрестив їх кількадесят тисяч. Опікувався також прокаженими. Помер 8 вересня 1654 року, у віці 74 років. Святий Петро Клавер – покровитель місій серед чорношкірих.
Спільні Меси: про одного пастиря (стор. 119)
Або: (черв) довільний спомин бл. ВЛАДИСЛАВА БЛОНДЗІНСЬКОГО, пресвітера, і сподвижників, мучеників
Народився 6 липня 1908 року в Мислятичах, Мостиського повіту, на території довоєнної Польщі. У 1924 р. вступив до Згромадження Святого Архангела Михаїла, де у 1926 р. склав чернечі обіти. Після закінчення Пере- мишльської Вищої духовної семінарії був 1938 р. рукоположений у пресвітери. Все своє життя бл. Владислав присвятив вихованню молоді з убогих родин у дусі «стриманості та працелюбності». Під час Другої світової війни, незважаючи на небезпеку, організував таємну гімназію, що згодом стало приводом до його арешту в 1944 році. Блаж. Владислав Блондзінський загинув 8 вересня 1944 року в концтаборі Грос-Розен під час робіт у каменоломні. Він є одним із 108 мучеників Другої світової війни, зачислених Святішим Отцем Йоаном Павлом ІІ до лику блаженних 13 червня 1999 року.
Спільні меси: про багатьох мучеників (стор. 120)
Всі ми – люди віруючі. Ходимо до Церкви, молимося, приступаємо до Святих Таїнств. Але не раз, коли приходять якісь випробовування, то ми надіємось тільки на свої сили, здібності. Думаємо, що все залежить від нас. А коли відчуваємо, що не можемо дати раду в житті, то впадаємо в розпач, бо бракує нам вже сил. Вчімося не тільки вірити в Ісуса, але і довіряти Йому. Пам’ятаймо: у цьому житті не все залежить від нас.
Або (біл) довільний спомин св. ТЕРЕЗИ з КАЛЬКУТТИ, діви
Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджіу) народилася 27 серпня 1910 р. у Скоп’є (сучасна Македонія, тоді Албанія). У 18 років Агнес вступила до місіонер- ської конгрегації «Ірландські Сестри Лорето» – чернечої спільноти, що працювала в Індії. Черниця Тереза викладала в монастирській школі у східній Калькутті, й вона дедалі більше переймалася бідністю, яка її оточувала. У віці 36 років с. Тереза відчула заклик «залишити монастир і служити бідним, живучи серед них». 1948 року заснувала Згромадження Місіонерок Любові і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетрів. 1979 року була удостоєна Нобелівської премії миру. Їй випала нелегка й радісна доля нести людям благу вістку, що Бог є любов і що сенс життя кожного смертного тільки в тому, щоб любити і бути любленим. Мати Тереза померла в Калькутті 5 вересня 1997 року. 4 вересня 2016 року Папа Франциск проголосив Матір Терезу святою.
Спільні Меси: про одну діву
Або (біл) Перший Четвер місяця
Меса про священицькі покликання, (стор. 118)