Вівторок XIII звичайного тижняАбо (біл) довільний спомин св. ЄЛИЗАВЕТИ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Бут 19,15-29Читання з Книги Буття
Тими днями ангели заходилися квапити Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, які тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на Содому кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом. А як вивели їх поза місто, один сказав: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув». А Лот: «Ні, благаю, Господи! Оце Твій слуга знайшов у Твоїх очах ласку й велика Твоя милість, яку учинив Ти зі мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти. Ось близько он те місто: туди можна б утекти - та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, щоб жити далі?» І відповів йому: «Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш. Поспішай і втікай туди, бо я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш». Тому й названо це місто Цоар. Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар; тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі. Жінка ж Лота озирнулась позад себе - і стала соляним стовпом. Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв нещодавно перед Господом, і глянув у бік Содому та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче кіптява з печі. І сталось, коли Бог руйнував міста округи, згадав він про Авраама й вислав Лота з-поміж згарищ, як руйнував ті міста, в яких жив Лот. Слово Боже.
Респонсорійний Псалом Пс 26,2-3.9-Ю. 11-12
Переді мною милість Твоя, Боже.
Досліди мене і випробуй мене, Господи, *
очисти вогнем моє нутро і моє серце,
бо Твоя милість - перед моїми очима, *
і я пішов за правдою Твоєю.
Не погуби моєї душі з безбожними *
і мого життя з людом кровожерним.
На їхніх руках є злодіяння, *
повна хабарів їх правиця.
Я ж ходив у моїй невинності. *
Визволи мене і мене помилуй,
адже моя нога стала на рівному місці. *
Благословлятиму Господа на зібраннях.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ Пор. Пс 130, 5-6
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я надіюсь на Господа,
я надіюсь на Його слово.
ЄВАНГЕЛІЄ Mт 8,23-27
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу Ісус увійшов до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на морі, аж хвилі заливали човен, а Він спав. Підійшовши, Його учні розбудили Його, кажучи: «Господи, рятуй - гинемо!» А Він каже їм: «Чого боїтеся, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітрам та морю - і настала велика тиша. А люди дивувалися й говорили: «Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?» Слово Господнє.
Так легко виправляти інших, так легко звертати їхню увагу на помилки. Ісус же каже: “Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого” (Лк 6,42). Скільки ж то є причин мого необ’єктивного бачення людей та їхніх проблем?
Потрібно захищати свої погляди від нерозважливих суджень, говорить сьогодні до нас Ісус у слові. Він хоче нас звільнити від прихованої спокуси, коли ми вважаємо себе за виняткову людину, адже Христос нас вибрав. Важливіша є місія, до якої ми покликані, а не зиск, який ми можемо отримати. Ми не маємо монополії, винятковості на повчання й осудження кого-небудь, тільки тому, що ми є учнями Ісуса і знаємо більше. Сьогоднішній урок смирення має навчити нас розширювати наші горизонти і співпрацювати з іншими.