Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Літургійні читання на 17 серпня, четвер

Літургійні читання на 17 серпня, четвер

(зел) Четвер ХІХ звичайного тижня
Або: (біл) довільний спомин св. ГІАЦИНТА, пресвітера
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ Іс Нав 3, 7-10а. 11. 13-17
Читання з Книги Ісуса Навина
Тими днями Господь сказав до Ісуса Навина: «Сьогодні почну звеличувати тебе в очах всього Ізраїля, щоб вони зрозуміли, що як Я був з Мойсеєм, так буду і з тобою. Ти ж повелиш так священикам, які несуть ковчег завіту: “Як дійдете до Йордану, станьте на краю берега”». І промовив Ісус до синів Ізраїля: «Підійдіть ближче та послухайте слів Господа, Бога вашого. Ось по чому взнаєте, що посеред вас є Бог живий, і що Він прожене геть з-перед вас ханаанян. Оце кивот завіту Господа всієї землі пройде перед вами через Йордан. Коли ноги священиків, які несуть кивот завіту Господа всієї землі, стануть у воді йорданській, води йорданські розділяться: ті, що надпливають згори, стануть валом». Як же народ рушив зі своїх наметів, щоб переправитись через Йордан, священики, які несли ковчег завіту, були перед народом. І як тільки ті, що несли кивот, прийшли до Йордану, і ноги священиків, які несли кивот, замочилися край води, - Йордан же виступає всюди з берегів під увесь час жнив, - вода зупинилась: та, що текла згори, стала валом вельми далеко, коло міста Адам, що біля Цартану; а та, що текла вниз у Арава-море, море Солоне, цілком відплила, і народ перейшов Йордан навпроти Єрихону. Священики ж, які несли ковчег завіту, стояли на суші посеред Йордану непорушно, тим часом як увесь Ізраїль переходив по сухому, аж поки увесь народ не перейшов через Йордан. Слово Боже.

Респонсорійний Псалом Пс 114,1-2.3-4.5-6
Хай весь Ізраїль Богу довіряє.
При виході Ізраїля з Єгипту, - *
дому Якова з чужоземного народу,
Юда став Його храмом, *
Ізраїль - Його володінням.

Море побачило і кинулося втікати, *
Йордан назад повернувся.
Гори, як баранці, скакали, *
а пагорби - немов ягнята.

Що з тобою, море, що втекло ти? *
Йордане, чому назад ти відступився?
Гори, чому ви скачете, як баранці, *
а ви, пагорби, немов ягнята?

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Алілуя, алілуя, алілуя.
Засяй своїм обличчям на раба свого, -
своїх настанов навчи мене, Боже.

ЄВАНГЕЛІЄ 
Читання святого Євангелія від Матея
Того часу, підійшовши до Ісуса, Петро сказав: «Господи, якщо згрішить мій брат проти мене, чи маю йому прощати до семи разів?» Відповів йому Ісус: «Не кажу тобі до семи разів, але до сімдесяти разів по сім. Тож Царство Небесне подібне до чоловіка-царя, який хотів розрахуватися зі своїми слугами. Коли почав він розраховуватися, привели до нього одного, котрий був винен десять тисяч талантів. А як той не мав чим віддати, пан наказав продати його, жінку, дітей і все, що має, і віддати борг. Тоді слуга, упавши ниць, кланявся йому й благав: “Потерпи ще мені - й усе тобі віддам”. І пан того слуги, змилосердившись, відпустив його, а борг йому простив. Коли вийшов той слуга, він зустрів іншого співслугу, який був винен йому сто динаріїв, схопив його, почав душити, проказуючи: “Віддай те, що винен!” А той другий співслуга, упавши, благав його, кажучи: “Потерпи мені, я все тобі віддам”. Він же не забажав і вкинув його до в’язниці, доки не віддасть борг. Побачивши, що сталося, інші співслуги дуже засмутилися, пішли й розповіли своєму панові про все, що трапилося. Тоді його пан покликав його та каже йому: “Лукавий слуго, весь той борг я тобі простив, бо ти вблагав мене. Хіба не слід і тобі було змилосердитися над своїм співслугою, як я змилосердився над тобою?” І його пан, розгнівавшись, передав його катам, доки не віддасть увесь борг. Так і Мій Отець Небесний чинитиме з вами, якщо не простите від вашого серця кожний братові своєму». Після того, як Ісус закінчив ці слова, Він вийшов з Галілеї і прибув до юдейських околиць, які за Йорданом. Слово Господнє.
Літургійний зошит Літургія на кожен день, 27 лютого, середа (зел) Середа VІІ звичайного тижня
Потрібно захищати свої погляди від нерозважливих суджень, говорить сьогодні до нас Ісус у слові. Він хоче нас звільнити від прихованої спокуси, коли ми вважаємо себе за виняткову людину, адже Христос нас вибрав. Важливіша є місія, до якої ми покликані, а не зиск, який ми можемо отримати. Ми не маємо монополії, винятковості на повчання й осудження кого-небудь, тільки тому, що ми є учнями Ісуса і знаємо більше. Сьогоднішній урок смирення має навчити нас розширювати наші горизонти і співпрацювати з іншими.