27 липня Церква згадує блаженного Титуса Брандсму, покровителя журналістів

Юнак був здібний до навчання, та через слабке здоров’я не міг дотримуватися суворого способу життя ордену. Утім, 1898 року таки вступив до босих кармелітів, які привабили його особливою пошаною до Богородиці, і взяв ім’я Титус. Після філософсько-теологічного навчання отримав свячення (1905), згодом вивчав філософію в Григоріанському університеті в Римі. 1909 року здобув ступінь доктора.

Повернувшись до Нідерландів, викладав у кармелітських колегіумах в Оссі й Олдензалі, завдяки чому долучався до формації новіціату. Провадив журналістську діяльність: організував часопис, присвячений Діві Марії, був головним редактором місцевої газети й асистентом у католицькому часописі, який видавали для цілої країни. Організував публічну бібліотеку. 1923 року став одним із засновників університету в Неймегені, очолив катедру філософії та містики, отримав звання професора, а 1932 року став ректором. Цікавився містицизмом, вивчав і перекладав твори святої Терези Авільської. Подорожував із конференціями про кармелітську духовність, побував навіть у США (1935).

Від молодих літ Титус вирізнявся добрим гумором, триванням в істині, любов’ю до людей і простотою серця. Умів поєднувати активне життя з глибокою молитвою, у якій шукав єднання з Богом. Активно виступав проти поширення фашистської ідеології, не боявся говорити правду, за що 1942 року нацисти заарештували його й ув’язнили в концентраційному таборі. Титуса морально принижували та змушували тяжко працювати. Ослабленого, його вбили ін’єкцією з фенолом, а тіло спалили.

Беатифікований 1985 року.

Зображають блаженного в кармелітському габіті або в одязі в’язня. Використовують фотографії.

Покровитель журналістів.

Уклала Юлія Бойко