21 липня - довільний спомин святого Лаврентія Бріндізійського, пресвітера і вчителя Церкви

Чезаре де Россі, уродженець заможної венеціанської сім'ї, в шістнадцять років став францисканцем у Вероні та прийняв нове ім'я при постризі.

Один з найосвіченіших францисканців, поліглот і знавець Біблії, з 1959 р. шанований Католицькою Церквою як Учитель Церкви, об'їздив всю Західну Європу, від Лісабона до Мюнхена, з проповідями, він був не просто богословом. Проповідував він не язичникам, а лютеранам - тим, хто знав про Христа достатньо, щоб не бажати приєднуватися до Католицької Церкви, хто знав достатньо про католицтво, щоб вести шалений наступ на Рим. І все ж проповідував - а в результаті проповідей його і подібних до нього людей наступ Реформації на Рим був зупинений, і в Європі встановився кордон (а значить, певний мир) між протестантизмом і католицизмом.

У 1601 р. Лоренцо брав участь в обороні Угорщини від турецького наступу: перед боєм у Секешфехервара генерали звернулися до нього за порадою, чи чекати атаки чи ж першими нападати, і він порадив атакувати, звернувся до військ з промовою, поїхав у бій на коні попереду військ, тримаючи в руках розп'яття. Бій був виграний. Наступ мусульман було зупинено, і встановилась існуюча і донині межа між двома світами. Непротивлення злу не означає пасивної здачі позицій: чітка межа смиряє і посварених близьких (католиків і протестантів), і непримиренно далеких (християн і мусульман), і вічно ворожих (рай і пекло).

Беатіфікований в 1783, канонізований в 1881.