Час від часу, мабуть, кожен замислюється над тим, чому в житті трапляються прикрі речі, наскільки ми здатні на це впливати і до чого тут Боже Провидіння. Роздумуючи про це, о. Петро Балог ОР нагадує, що кожен наш вибір має наслідки, та ми маємо свободу обирати добро, і саме в цьому полягає Божа воля.
Численні люди, навіть серед християн, вважають, що в їхньому житті панує якась вища сила, яка, з одного боку, не Бог, а з іншого – не вони самі. «Що має бути, те й буде», «така вже доля» чи «пороблено» – слова, які не раз можна почути, причому, здається, частіше від осіб побожних, ніж від невіруючих.Інша справа, коли хтось пожинає плоди своєї попередньої діяльності. Будь-що, що ми чинимо, добре або зле, це як насіння, вкинуте в землю: спочатку воно непомітне, а потім проростає та приносить плоди, відповідно, хороші або погані. Ці плоди повертаються до «сіяча» в різних формах. І тут ідеться не про долю, а про наслідки: як каже народна мудрість, що посієш, те й пожнеш.
Гріхи людини – це вчинки, які мають наслідки: й у вічності, і тут, за життя.
І, на жаль, не лише для того, хто чинить зло або гріх, а часто й для інших, зокрема для нащадків. Якщо хтось зловживає алкоголем, це може відбитися на дітях чи психологічно, чи фізично. Так і з багатьма іншими гріхами. Це не карма, яка висітиме на родині, а саме результати поганої поведінки. Коли хтось чинить насилля, б’є чи вбиває, то наслідки цих дій, особливо якщо вони падають на невинних, теж не можна вважати кармою – це, власне, результати вчинків людини, яка, зловживаючи своєю свободою, порушує свободу іншої особи. Цю ситуацію точніше було б назвати безправ’ям.
Виникає запитання: чи належить моральне зло або гріх до Господнього Провидіння? Потрібно спершу розрізнити Божу волю та Провидіння. Божа воля не передбачає жодного зла чи гріха. Проте, як бачимо, Господь допускає моральне зло, передовсім тому, що шанує людську свободу й хоче, щоб особа добровільно, а не з примусу вибрала добро. Вибір блага – це Божа воля.
Передбачаючи, що людина може вільно вибрати зло, Бог у Своєму Провидінні все одно провадить дорогами спасіння: чи того, хто чинить зло, чи того, хто від нього страждає.
Лише через повне й добровільне відмежування від Господньої благодаті, від Його заклику до навернення людина сама закриває собі дорогу до спасіння. Тимчасом готовність прийняти цей заклик і цю благодать дає надію спасіння, навіть якщо зло чи гріх призводить до страждань чи навіть до смерті особи.
«Бог ніколи не допустив би зла у світі, якби з нього не був спроможний вивести ще більше добро», – говорив св. Августин. Особливо показовий тут приклад Ісуса Христа, Якого людські гріхи довели аж до смерті – та Він воскресінням переміг і зло, і гріх, і саму смерть.
о. Петро Балог ОР
Фрагмент із книжки «Віра шукає розуміння. Подорож стежками пізнання» («Кайрос», 2018).
Джерело: Домініканці в Україні
Схожі новини
