Річниця консекрації Луцької катедри

6 жовтня в кафедральній парафії святого Петра і Павла в Луцьку відзначали річницю консекрації святині. Цього дня дякували Богові за всіх, хто будував храм, за добродіїв, за всіх єпископів, священників та сестер, які служили Богові та людям в цьому храмі. Особливо молились за живих свідків, дякуючи яким цей храм повернули вірним католикам 25 червня 1991 року.

Про це повідомляє Луцька дієцезія.

Подячну Святу Месу очолив настоятель парафії, отець канонік Павло Хом’як, у співслужінні з отцем каноніком, доктором габілітованим Вальдемаром Журеком, професором Люблінського Католицького Університету імені Йоана Павла ІІ.

Отець професор у своїй гомілії представив історичний ракурс Луцької дієцезії та значення катедри. Пригадав у своїй проповіді про визначні постаті Луцької дієцезії, а зокрема про єпископа Адольфа Петра Шельонжека, наголошуючи на відповідальності за багатство, яке ми отримали від наших попередників. Ці люди, в часи гонінь та переслідувань, не відреклись від віри та Бога, тому завдяки їхньому героїчному життю ми маємо святині, не просто сакральні будівлі, а місця, де справді перебуває Бог.

Після Меси, під час розарієвого молебеня, дякували Богові за заступництвом Марії за усіх добродіїв, не лише живих, але тих, хто уже відійшов по нагороду до неба, просячи Божого благословення для усіх людей доброї волі, які в святинях зустрічають Живого Бога та щоб в людській історії не повторювались події з минулого – замикання храмів, переслідування вірних. На завершення урочистості лунав гімн хвали «Te Deum…»

З історії Луцького катедрального храму
Кафедральний собор Святої Трійці та свв. Апостолів Петра і Павла є колишнім храмом отців єзуїтів. Наріжний камінь освятив єпископ Павло Волуцький в 1610 р., будівництво тривало впродовж 1616–39 рр. Храм консекрував в 1639 р. єпископ Андрій Гембіцький. Після 1648 р. до храму добудовується єзуїтський колегіум. Проектував храм відомий єзуїтський архітектор Джакомо Бріано. Після скасування ордену єзуїтів (1773 р.) монастирський храм перетворено на кафедральний собор.
Після закінчення війни у 1948 р. радянська влада відібрала храм і перетворила храм на склад. Католики ж збиралися у каплиці на кладовищі. У 1970 р. храм перейшов у власність Обласного краєзнавчого музею, який розпочав тут ремонт. 15 грудня 1980 р. в храмі було відкрито музей атеїзму. Варварство влади і працівників культури призвело до того, що було знищено орган, дзвони, ліквідовано та розкрадено цінну бібліотеку та 20 образів XVII–XIX ст.; з багатого інтер’єру храму чудом збереглося кілька образів, фрагмент амвону, конфесіонал та деякі меблі.
У вересні 1990 р. вірним дозволили користатися каплицею Пресвятого Таїнства в тоді ще діючому музеї історії релігії та атеїзму. Консекрував храм і першу Месу в головному храму звершив 31 березня 1991 р. єпископ-помічник Львівської архідієцезії латинського обряду Рафаїл Керницький.