Апостольський Лист у формі Motu proprio “Aperuit illis”: Біблія – це книга всього Божого народу

Про це повідомляють Новини Ватикану.

«Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання» (Лк. 24, 45), – цими словами святого євангеліста Луки Папа Франциск розпочинає свій Апостольський Лист у формі Motu proprio “Aperuit illis” (“Відкрив їм”), у якому ІІІ-тю Неділю звичайного періоду згідно з літургійним календарем Римо-Католицької Церкви встановлює “Неділею Божого слова”, призначеною для урочистого вшанування, роздумування та поширення Божого слова.

Апостольський Лист опублікований 30 вересня 2019 року, в день літургійного спомину святого Єроніма, відомого перекладача Святого Письма на латину, яким розпочинаються ювілейні святкування 1600-річчя від дня його переходу у вічність. Святий Єронім зазначав: «Незнання Святого Письма – це незнання Христа».

Спонуки встановлення Неділі Божого слова

Рішенням встановити Неділю Божого слова Єпископ Риму відповідає на прохання багатьох вірних, аби в Церкві був день урочистого вшанування Святого Письма. Апостольський Лист розпочинається словами біблійного уривку, в якому описано, як воскреслий Христос з’являється перед Своїми учнями, зібраними разом, ламає разом із ними хліб та відкриває їхні уми на Святі Писання. Цим наляканим та розчарованим чоловікам Ісус відкриває значення Пасхального Таїнства, тобто, дозволяє, аби вони збагнули суть задуму Небесного Отця, згідно із яким Месія повинен був страждати, померти та воскреснути, щоб подарувати людству навернення й прощення гріхів, пообіцявши їм Святого Духа, Який дасть їм силу свідчити це Таїнство спасіння.

Вклад ІІ Ватиканського Собору та Бенедикта XVI

Папа посилається на ІІ Ватиканський Собор, який у догматичній конституції “Dei Verbum” дав великий імпульс для нового відкриття Святого Письма, та Папу Бенедикта XVI, який у 2008 році скликав Синод Єпископів на тему «Боже слово в житті та місії Церкви», після якого побачило світ Апостольське Напоумлення “Verbum Domini”. В цьому документі поглиблюється перформативний, тобто такий, який не описує, але змінює дійсність, характер Божого слова, зокрема, коли в літургійних чинностях виявляється його сакраментальна природа.

День літургійної урочистості

Як зазначає Глава Католицької Церкви, Неділя Божого слова відзначатиметься у той періоді літургійного року, що запрошує зміцнювати зв’язки з євреями та молитись за єдність християн. Не йдеться про звичайний збіг обставин: урочисте відзначення Неділі Божого слова має екуменічне значення, адже Святе Письмо вказує тим, хто прислухаються до нього, шлях, яким потрібно пройти, аби досягти справжньої та міцної єдності. Папа заохочує переживати цю Неділю, як урочистий день.

З цієї нагоди до літургійних текстів можна буде додати уривки із Святого Письма, що допомагають людям збагнути нормативний вимір Божого слова. В цей день Єпископи можуть здійснювати обряд настановлення читців. «Насправді важливо докласти всіх зусиль, щоб підготувати вірних, аби бути справжніми добре приготованими проповідниками Божого слова», – підкреслює  Папа, додаючи, що парафіяльні священики цього дня матимуть можливість наголосити своїм парафіянам на важливості читання Святого Письма в повсякденному житті, на його поглибленні та молитві з Біблією.

Біблія – це не книга для вибраних

«Біблія – пише Святіший Отець – не може бути спадщиною лише деяких чи, тим більше, колекцією книг для небагатьох привілейованих (…) Часто спостерігаємо тенденцію, коли намагаються монополізувати Священне Писання, пов’язуючи його з окремими колами чи групами вибраних. Так не може бути. Біблія – це книга Господнього люду, який через слухання переходить від розпорошення та поділів до єдності. Боже слово єднає віруючих і вчиняє їх одним народом».

Важливість приготування до проповіді

У цьому контексті Папа Франциск вказав на важливість приготування до проповіді: «На пастирях лежить велика відповідальність за те, щоб пояснювати та дати можливість усім розуміти Святе Письмо (…) за допомогою простої та пристосованої до слухачів мови». Для багатьох наших вірних проповідь є єдиною нагодою для того, аби усвідомити всю красу Божого слова та побачити, як воно стосується їхнього щоденного життя. «Не можна імпровізувати коментар до священного Писання», – підкреслив Святіший Отець, вказуючи на завдання проповідників добре приготовлятись до проповідування через медитацію, молитву та роздумування над Святим Письмом. «Коли ми зупиняємось, аби роздумати на священним текстом, – веде далі він, – стаємо здатними промовляти від серця, щоб досягти серця людей, які слухають».

Святе Письмо, Пресвята Євхаристія та Святий Дух

Далі Папа навів приклад біблійної події про учнів, які після воскресіння Спасителя прямували до Емаусу, вказуючи на нерозривний зв’язок між Божим словом та Пресвятою Євхаристією. «Біблія не є збіркою книг з історії чи літописом, вона повністю спрямована на цілісне спасіння людини», – підкреслив Єпископ Риму, зазначивши, що Святе Письмо – це історія спасіння, в якій Господь промовляє та діє, аби вийти назустріч усім людям та спасти їх від лукавого та від смерті.

«Для досягнення цієї спасенної мети, Святе Письмо під дією Святого Духа перемінює слово людини, написане по-людськи, в Боже слово. Роль Святого Духа у Святому Писанні є фундаментальною», – зазначає Папа, підкреслюючи, що без діяння Святого Духа існує ризик залишитись замкненими лише в тексті Біблії, вчиняючи її інтерпретацію спрощеною та неповною, позбавляючи священні книги їхнього натхненого, динамічного й духовного характеру. Папа пригадав слова апостола Павла, який каже: «Буква вбиває, а Дух оживлює» (2 Кор. 3, 6). Як навчають Отці ІІ Ватиканського Собору, Святе Письмо слід читати та інтерпретувати в світлі Святого Духа, завдяки Якому воно було й написане (пор. DV, 12), адже саме Він надихав авторів священних текстів. «Тому, необхідно довіряти дії Святого Духа, Який не перестає здійснювати Свою особливу форму натхнення тоді, коли Церква навчає Священних Писань, коли Вчительський Уряд Церкви в автентичний спосіб їх інтерпретує та коли кожен віруючий приймає це як свою духовну норму», – додав він.

Святе Письмо і Традиція Церкви

Далі Глава Католицької Церкви звертає увагу на часту небезпечну тенденцію часто відокремлювати Боже слово від Передання, не усвідомлюючи того, що вони разом утворюють єдине джерело Божого Об’явлення. Біблійна віра ґрунтується на живому Слові, а не на книзі. Коли Святе Письмо читати у Святому Дусі, воно завжди залишається новим. У такий спосіб той, хто кожного дня живиться Божим словом, стає, за прикладом Ісуса, сучасником тих осіб, яких зустрічає на його сторінках.

На закінчення Папа Франциск закликає ніколи не “звикати” до Божого слова, щоб воно не стало для нас чимось рутинним, адже Біблія завжди в новий спосіб спонукає нас до милосердної любові Отця, Який просить Своїх дітей жити в любові. «Боже слово здатне відкрити наші очі, дозволяючи нам вийти з індивідуалізму, що призводить до асфіксії (смерті від удушення) та безплідності, водночас відкриваючи шлях взаємоподілу та солідарності», – додав Святіший Отець.

Апостольський Лист у формі Motu proprio “Aperuit illis” закінчується посиланням на Пресвяту Богородицю, Яка супроводить нас на шляху прийняття Божого слова, навчаючи блаженства тих, які його слухають та зберігають.

Motu proprio (лат. з власної ініціативи) - папський лист у формі декрету, що з'явився з власної ініціативи понтифіка. Закони встановлені даним документом не залежать від зовнішніх обставин, натомість уділені привілеї та диспензи діють тоді, коли не гідні з іншими привілеями чи приписами канонічного права. Перший лист motu proprio видав папа Інокентій VIII 1484 року.