(зел) П’ятниця ХХІІ звичайного тижня
Не вистачить один раз навернутися до Бога і бути досконалим. Навернення до Бога це процес, який триває усе наше життя. Доки будемо жити, доти будемо вчитись, як бути добрими людьми і добрими християнами. Навернення до Бога – це постійне повставання з наших гріхів. Це постійне вмирання того «старого чоловіка», тобто всього, що віддаляє нас від Бога. Навернення до Бога – це постійне відкривання в своєму житті, як добре бути близько до Бога. Ісус повинен бути для нас завжди новим, молодим, тим, ким ми захоплюємося, віримо, любимо, наслідуємо.
Або (біл) Перша П’ятниця місяця:
Меса про Найсвятіше Серце Ісуса (стор. 112)
АНТИФОН НА ВХІДНе вистачить один раз навернутися до Бога і бути досконалим. Навернення до Бога це процес, який триває усе наше життя. Доки будемо жити, доти будемо вчитись, як бути добрими людьми і добрими християнами. Навернення до Бога – це постійне повставання з наших гріхів. Це постійне вмирання того «старого чоловіка», тобто всього, що віддаляє нас від Бога. Навернення до Бога – це постійне відкривання в своєму житті, як добре бути близько до Бога. Ісус повинен бути для нас завжди новим, молодим, тим, ким ми захоплюємося, віримо, любимо, наслідуємо.
Або (біл) Перша П’ятниця місяця:
Меса про Найсвятіше Серце Ісуса (стор. 112)
Змилуйся наді мною, Господи, * бо я ввесь час до Тебе кличу. * Бо Ти, о Господи, добрий і ласкавий, * і повний милосердя до всіх, що Тебе прикликають. (Пс 86 (85), 3. 5)
КОЛЕКТА
Боже сил, Ти – джерело всякого блага; † наповни наші серця любов’ю до Твого Імені і дай нам зростати у побожності; * зміцнюй в нас усе, що добре, і дбайливо бережи те, що Ти зміцнив. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.
ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
1 Кор 4, 1-5
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний. Тож мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, хто мене судить, то Господь. Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, який і освітить укрите в пітьмі, і виявить задуми сердець, – тоді кожному буде похвала від Бога. Слово Боже.
РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 37, 3-4. 5-6. 27-28. 39-40
Праведним серцем Бог дає спасіння.
Надійся на Господа, твори добро, *
населяй землю і плекай вірність.
Господом втішайся, *
і Він задовольнить прохання твого серця.
Вручи Господу свою дорогу, *
покладися на Нього, а Він подбає:
виведе твою праведність, наче світло, *
і, наче полудень, твою справедливість.
Відвертайся від зла, роби добро – і живи навіки! *
Адже Господь любить справедливість, †
і Він праведних своїх не залишить.
Неправедні будуть знищені назавжди. *
і нащадки безбожних вигублені будуть.
Спасіння ж праведних – від Господа приходить, *
Він – їхня твердиня у час скрути.
Господь їм допоможе і дасть їм спасіння †
від грішників їх врятує; *
спасе їх, бо вони надіялись на Нього.
СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Йн 8, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є світло для світу! – Господь говорить.
Хто піде за Мною, той світло життя буде мати.
ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 5, 33-39
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу фарисеї і книжники сказали Ісусу: «Учні Йоана часто постять і моляться, учні фарисеїв також, а Твої їдять і п’ють». Ісус промовив до них: «Чи можете ви змусити постити гостей весілля, доки молодий з ними? Але прийдуть дні, коли молодого заберуть від них, тоді в ті дні й поститимуть». І Він розповів їм також притчу: «Ніхто, відірвавши латку від нового одягу, не пришиває її до старого одягу, бо, інакше і нове порве, і до старого не згодиться латка з нового. І ніхто не вливає молодого вина в старі бурдюки, інакше молоде вино прорве бурдюки – і само виллється, і бурдюки пропадуть. Але молоде вино треба вливати до нових бурдюків. І ніхто, покуштувавши старого, не схоче молодого, бо скаже: “Старе краще!”» Слово Господнє.
МОЛИТВА ВІРНИХ
Слухаючи слова Христа, просімо, щоб Він благословив усі наші благі починання і обдарував нас благодатями, потрібними для істинно християнського життя:
1. Молімося за святу Церкву, щоб вона з відвагою проповідувала світові Христа – Царя миру, справедливості та милосердя.
2. Молімося за Святішого Отця, щоб він, укріплений міццю Святого Духа, з любов’ю і витривалістю керував Христовою Церквою.
3. Молімося за керівників нашої держави, щоб вони дбали про духовне благо громадян і процвітання України.
4. Молімося за хворих та страждаючих, щоб вони знаходили опору в молитві та святих таїнствах, а їхні ближні допомагали та підтримували їх.
5. Молімося за наших померлих братів та сестер, щоб Господь вислухав наші прохання і обдарував їх усіх світлом вічного життя.
6. Молімося за нас самих, щоб своїм служінням Богові ми приносили світові радість і надію, яку дарує нам Господь.
Господи Ісусе Христе, Ти прийшов у цей світ, щоб навчити людей, як служити Небесному Отцеві, вислухай наші молитви і вчини, щоб ми вшановували Господа Бога не лише молитвою, а й усім своїм життям. Котрий живеш і царюєш навіки вічні.
МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Господи, нехай ця свята жертва завжди дає нам спасенну благодать, † щоб те, що відбувається у таїнстві, * звершилося у силі. Через Христа, Господа нашого.
Префація звичайна № 40-45
АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ
Яка велика, Господи, Твоя доброта, * що її Ти зберіг тим, що Тебе бояться. (Пс 31 (30), 20)
МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ
Насичені хлібом небесної трапези, благаємо, Господи: † вчини, щоб ця пожива любові зміцнила наші серця * і спрямувала нас до служіння Тобі в братах. Через Христа, Господа нашого.
«Блаженний» відповідає нашому «щасливий». Як блаженства, так і вся Нагірна проповідь передусім змальовують портрет Христа. Він єдиний повністю виконав Нагірну проповідь і жив блаженствами, які проголосив. Блаженства також змальовують «портрет» нової людини, яка має народитись зі Святого Духа – Духа розіп’ятого і воскреслого Христа. До блаженств не можна підходити як до закону, який маємо осягнути виключно своїми зусиллями, передусім вони – обітниці Ісуса, що той, хто має в собі Його Духа, виконуватиме вчинки вічного життя, визначені в заповідях блаженства і в усій проповіді Христа.
“Син Людський є Володарем суботи” (Лк 6,5) – це звучало для юдеїв як блюзнірство, бо тільки Бог, який дав свято шабату, має над ним владу. Ствердження Ісуса означає: “Я є Бог і тому маю владу над цим святом”. Святий Марко зберіг для нас слова Ісуса: “Суботу установлено для людини, а не людину для суботи” (Мк 2,27) – які є справжньою революцією, бо показують підпорядкування релігії благу людини, а не навпаки.
Всеукраїнський день молитовної пам’яті про постраждалих за віру в ХХ столітті (стор. 115)
Або: (біл) Перша Субота місяця
Меса про Непорочне Серце Пресвятої Діви Марії