Кардинал Таґле: Не будуймо стін, адже в кожному з нас тече кров мігрантів

Про це повідомляє Радіо Ватикану.

Про важливість даного заходу розповів в інтерв’ю для «Новин Ватикану» президент організації «Карітас Інтернаціоналіс» кардинал Луіс Антоніо Таґле, архієпископ Маніли (Філіппіни).

Насамперед, кардинал Таґле зазначив, що до організації спонукали дві причини: перша – гуманітарного характеру, тобто усвідомлення того, що мігранти – це, передусім, люди. «Для того, аби надати людського обличчя цьому явищу й поняттю, ми повинні приймати мігрантів», – наголосив кардинал. Друга причина, за його словами, – віра. «У Біблії ізраїльський народ становили біженці, що емігрували до Єгипту, – пояснив він. – Господь взяв під Свою опіку цей бідний народ і привів його до свободи, а Ісус Христос ототожнював себе з іноземцями й мігрантами».         

Далі президент організації «Карітас Інтернаціоналіс» розповів про те, як проходить кампанія «Приєднаймося до шляху», підкресливши, що місцеві організації «Карітас» втілюють її в життя в різних країнах світу, заохочуючи парафії приймати, захищати й інтегрувати мігрантів. Наприклад, під час Міжнародної тижня акцій на підтримку кампанії, запланованої на червень, у Манілі відбудеться обід з мігрантами, зустріч із студентами-іноземцями та інші заходи.   
   
Звертаючись до всіх, хто боїться мігрантів, та до урядовців, що намагаються зводити стіни, аби зупинити імміграцію, кардинал Луіс Антоніо Таґле закликав їх, по-перше, усвідомити багатогранність явища міграції, а по-друге, намагатися особисто знайомитися з мігрантами. «Часто страх перед міграцією не є обґрунтований, – підкреслив співрозмовник. – Ментальність змінюється тоді, коли людські історії відкривають мої очі на мою власну історію і в інших я бачу себе». По-третє, потрібно пам’ятати історію власних країн. «Ми всі, всі країни світу, – наголосив він, – маємо історію міграції. Мій дідусь був мігрантом з Китаю до Філіппін. У всіх нас тече кров мігрантів!».  
 
Кардинал Таґле поділився також своїм трирічним досвідом діяльності на посту президента «Карітас Інтернаціоналіс», підкресливши, що, коли він дізнався про своє призначення, то вважав, що не був готовий до цього служіння, але з вірою прийняв його. Він додав, що ці три роки були для нього періодом навчання й формації завдяки працівникам «Карітас», завдяки бідним і страждаючим, які дали йому лекцію надії й любові серед страждання та вбогості. «Я – “студент”, а не президент “Карітас”», – додав на завершення ієрарх.

За темою:
Президент конфедерації «Карітас»: Розділімо з мігрантами шлях віри, надії й любові
Отець Черні про Святий Престол і міжнародну спільноту у справі мігрантів
Прямуючи дорогою «святих еміграції». Думки про метод святих в служінні мігрантам