Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів України
» » » Чому проповідь – це суттєва частина Меси?
12:45 Четвер 0 137
12-04-2018, 12:45

Чому проповідь – це суттєва частина Меси?

Ніхто не любить поганих проповідей. Мабуть, найважчий докір на адресу проповідника – це «як він сміє називати своє казання словом Божим?» Однак проповідь, яка фаховою мовою має назву «гомілія», обов’язкова для недільної Меси. Вона, згідно зі вказівками Римського Месалу, «становить необхідну поживу для підтримання християнського життя. Вона має бути поясненням якогось із аспектів читань зі Святого Письма або іншого тексту з-посеред частин Меси цього дня» і враховувати як літургійний контекст, так і окремі потреби слухачів. 
Спрощуючи цю месальну формулу, можна сказати, що вдала гомілія має гармонійно поєднувати три рівні: біблійний коментар, літургію конкретного дня і життєву, актуальну ситуацію слухачів.

Проповідь становить конститутивну частину Меси, природно поєднуючи вівтар Слова (амвон) із вівтарем – євхаристійним столом. То сам Христос промовляє, коли читають і пояснюють Святе Письмо. На підставі святих текстів іде виклад таємниць віри і підстав християнського життя. І хоча слово Боже, яке міститься в читаннях зі Святого Письма, звертається до всіх людей усіх епох, однак розуміння його стає повнішим і ефективність зростає, коли гомілія промовляє сучасною мовою до сучасного слухача.

Відвага священиків проголошувати гомілію та ще й інколи повчати вірних народжується з того, що вся Біблія – це врешті-решт нагадування про спасительну діяльність Ісуса Христа. Біблія показує нам, що Бог нас любить і тому об’явився в Особі Ісуса Христа, Який, аби ми могли Його зрозуміти, став людиною. І через Його життя, страждання, смерть і воскресіння ми отримали надзвичайний дар – благодать спасіння. Біблійні читання існують для нас, для нашої духовної користі. Звісно, вони не мусять завжди безпосередньо перегукуватися з нашими поточними життєвими ситуаціями – тому часто важливішою за пояснення конкретного біблійного тексту буде його інтерпретація на тлі обставин, які ми зараз переживаємо. Бо то не слово Боже потребує «відповіді», а ми, наше повсякдення, наші клопоти, турботи, надії, страждання, очікування потребують підказки або відповіді. Їх же може вділити лише Божий авторитет, почерпнутий із біблійних читань, а не авторитет проповідника.

Месальні читання пов’язані з життям Христа, яке Церква представляє нам у колі літургійного року. Отож зрозуміло, що окремі важливі етапи життя Спасителя – Його Різдво, Страсті, Воскресіння тощо – будуть особливо підкреслені у проповіді.

На завершення потрібно зі смиренням ствердити, що інколи неналежні слова священика у проповіді не можуть бути приписані Христові. Якщо, буває, зібрані на Месі гадають, що священик «мертво» проповідує, то це не тому, що Євангеліє чи вся Біблія «мертві». Причина невдалої проповіді – невдалий проповідник. А з іншого боку, тобто з боку слухача, часами виникають і складнощі слухання. Ми навчилися більше дивитися, ніж слухати. Мова образів, мова телеекрану іноді відучує від сприйняття слів розумом, нутром, серцем чи душею. Саме тому така важлива хвилина тиші після гомілії – щоб затримати в собі бодай одну думку, хоч би одне важливе слово.

Джерело – «Літургійні передмесальні катехези»

За темою:
Близькість – це ключ до милосердя і ключ до правди. Проповідь Папи Франциска під час Меси освячення мира у Великий Четвер
Папа: Сміливість, свобода й терпливість – критерії молитви
Папа: Проповідь мусить бути добре підготована та коротка

Залишити коментар

Клацніть на зображення щоб оновити код, якщо він нерозбірливий
Катехитика 11:27 Субота 0 595 Значення гімну «Слава во вишніх Богу» під час Меси Цей гімн, співаний або проказуваний у неділі та свята, є тільки в Месах латинського обряду та в залежних від нього літургіях амвросіанського (міланського) й мозарабського (іспанського) обрядів. Цей текст іще має назву «Ангельський гімн», адже його початкові слова точно повторюють спів-послання ангелів до вифлеємських пастухів із нагоди народження Господа Христа, який знаходимо в Євангелії від Луки (2, 14).