Чому проповідь – це суттєва частина Меси?

Спрощуючи цю месальну формулу, можна сказати, що вдала гомілія має гармонійно поєднувати три рівні: біблійний коментар, літургію конкретного дня і життєву, актуальну ситуацію слухачів.

Проповідь становить конститутивну частину Меси, природно поєднуючи вівтар Слова (амвон) із вівтарем – євхаристійним столом. То сам Христос промовляє, коли читають і пояснюють Святе Письмо. На підставі святих текстів іде виклад таємниць віри і підстав християнського життя. І хоча слово Боже, яке міститься в читаннях зі Святого Письма, звертається до всіх людей усіх епох, однак розуміння його стає повнішим і ефективність зростає, коли гомілія промовляє сучасною мовою до сучасного слухача.

Відвага священиків проголошувати гомілію та ще й інколи повчати вірних народжується з того, що вся Біблія – це врешті-решт нагадування про спасительну діяльність Ісуса Христа. Біблія показує нам, що Бог нас любить і тому об’явився в Особі Ісуса Христа, Який, аби ми могли Його зрозуміти, став людиною. І через Його життя, страждання, смерть і воскресіння ми отримали надзвичайний дар – благодать спасіння. Біблійні читання існують для нас, для нашої духовної користі. Звісно, вони не мусять завжди безпосередньо перегукуватися з нашими поточними життєвими ситуаціями – тому часто важливішою за пояснення конкретного біблійного тексту буде його інтерпретація на тлі обставин, які ми зараз переживаємо. Бо то не слово Боже потребує «відповіді», а ми, наше повсякдення, наші клопоти, турботи, надії, страждання, очікування потребують підказки або відповіді. Їх же може вділити лише Божий авторитет, почерпнутий із біблійних читань, а не авторитет проповідника.

Месальні читання пов’язані з життям Христа, яке Церква представляє нам у колі літургійного року. Отож зрозуміло, що окремі важливі етапи життя Спасителя – Його Різдво, Страсті, Воскресіння тощо – будуть особливо підкреслені у проповіді.

На завершення потрібно зі смиренням ствердити, що інколи неналежні слова священика у проповіді не можуть бути приписані Христові. Якщо, буває, зібрані на Месі гадають, що священик «мертво» проповідує, то це не тому, що Євангеліє чи вся Біблія «мертві». Причина невдалої проповіді – невдалий проповідник. А з іншого боку, тобто з боку слухача, часами виникають і складнощі слухання. Ми навчилися більше дивитися, ніж слухати. Мова образів, мова телеекрану іноді відучує від сприйняття слів розумом, нутром, серцем чи душею. Саме тому така важлива хвилина тиші після гомілії – щоб затримати в собі бодай одну думку, хоч би одне важливе слово.

Джерело – «Літургійні передмесальні катехези»

За темою:
Близькість – це ключ до милосердя і ключ до правди. Проповідь Папи Франциска під час Меси освячення мира у Великий Четвер
Папа: Сміливість, свобода й терпливість – критерії молитви
Папа: Проповідь мусить бути добре підготована та коротка