Католицький Медіа-Центр Конференції римсько-католицьких єпископів в Україні
» » » Звільнити серце для Нього. Коментар до Євангелія
11:00 Неділя 0 208
10-10-2021, 11:00

Звільнити серце для Нього. Коментар до Євангелія

Не можна йти за Христом, не змінивши попереднє життя, не можна любити, якщо не віддавати людині, яку любимо, те, чим ми є і те, що ми маємо. Любов вимагає стосунків, що базуються на відданні-самих-себе, а не на прагненні володіти іншим.
Читання святого Євангелія від Марка (10, 17-30/довше або 17-27/коротше)

Того часу, як Ісус вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: «Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя?» Ісус сказав йому: «Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?» Той сказав йому: «Учителю, все це я зберіг з малих літ!» Ісус же, поглянувши, полюбив його і сказав йому: «Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, – і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за Мною!» Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав багато майна. І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: «Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!» Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: «Діти, як важко увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже!» Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: «Хто ж тоді може спастися?» Поглянув на кожного з них Ісус та й каже: «Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе».

Кінець коротшого фрагменту

Тут Петро почав говорити Йому: «Ось ми залишили все й пішли за Тобою». Ісус промовив: «Воістину кажу вам: немає нікого, хто залишив би дім, або братів, або сестер, або матір, або батька, або дітей, чи полів – заради Мене й заради Євангелія – і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час – і домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і полів, разом з переслідуваннями, а в майбутньому віці – вічне життя!»

Христос і багатий юнак, Bartholomeus Breenbergh, Wikimedia

Сьогоднішня ЛІтургія пропонує до нашої уваги так звану притчу "про багатого юнака". Цей персонаж – "один" – запитує Ісуса про умови, необхідні для того, щоб успадкувати, мати вічне, повне життя: "Що маю робити, аби успадкувати вічне життя?" Не можна сказати, що він необізнаний з Божими приписами: навпаки, дотримується Божих заповідей з малих літ.
Він захоплений навчанням Ісуса так, що навіть вважає Його власним вчителем – втім, коли чує відповідь Ісуса, засмучується і йде геть пригнічений. У чому причина такого смутку? Говорить йому Ісус: "Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, – і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь і йди за мною!"

Часто виникає спокуса зупинитися тільки на першій частині фрази та інтерпретувати слова Ісуса у спрощений спосіб: мовляв, хто має майно, хто є багатим, не зможе увійти до Царства Божого. Навіть тому, що кілька рядків після цих слів, читаємо відому фразу: "Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!" Однак текст наголошує на іншому – звертає увагу слухачів на прив’язаність людського серця. Не можна йти за Христом, не змінивши попереднє життя, не можна любити, якщо не віддавати людині, яку любимо, те, чим ми є і те, що ми маємо. Любов вимагає стосунків, що базуються на відданні-самих-себе, а не на прагненні володіти іншим.
Ісус підказує шлях до того, щоб мати повне життя: "віддати" замість "мати" – "піди і все, що маєш, продай та роздай", а тоді "приходь і йди за мною". Тут не йдеться лише про речі, від яких слід відмовитися – йдеться про відстань від того, що наповнює існування і стосується прив’язаностей, планів, усього того, що полонить серце.

Не можна йти за Господом не змінивши власного життя, не звільнивши серця для Нього. Іти за Ісусом– значить кожного дня знову ставити Його в центр власного життя, значить докладати нових зусиль, аби залишати серце вільним від прив’язаностей, від того, що маємо, від того, як хочемо, щоб все відбувалося, але тільки цей шлях зречень веде нас до повноти життя.

Питання

В моїх стосунках з Богом та ближніми я намагаюся давати чи одержувати?

Визнаючи Ісуса моїм Вчителем, я дійсно ставлю Його в центр мого життя? Від чого я мушу відмовлятися, щоб іти за Христом?

Ірина Кладій для КМЦ

Інформаційне повідомлення
Коментувати статті на нашому сайті дозволено лише на протязі 7 днів з моменту публікації.