Друга частина Меси, тобто Літургія Слова, складається з читань, узятих зі Святого Письма, проповіді, визнання віри та Молитви вірних. Християнство – це релігія Слова, яке стало Тілом, тобто насамперед слова, записаного в Біблії. Тому для нашої духовності важливі слова, почерпнуті зі Святого Письма – як зі Старого, так і з Нового Завіту.
Усе вчення віри, всі таїнства, можна сказати, просто-таки занурені в Біблію: там їхні корені, походження й сила, спроможні впливати на наше християнське життя. Звершення будь-якого з таїнств передбачає Літургію Слова. Через читання Біблії Бог промовляє до людини, переказуючи їй віковічні істини про спасіння, вбрані в шати слів і культури того часу, коли ці істини були нам передані.Склад біблійних читань на неділі й урочистості передбачає такий перелік: першим зазвичай іде уривок зі Старого Завіту, другим – із Нового, а вершина Літургії Слова – Євангеліє. Якщо перші два читання може (і має) виконувати лектор, то читання Євангелія застережене для диякона або священика. Повага до Євангелія, з огляду на те, що в ньому промовляє сам Христос (або про Нього розповідає певний уривок – перикопа), виявляється у спеціальних ознаках вшанування, додаткових жестах, поставі та словах. Ми ж бо слухаємо Євангеліє стоячи. Читанню його уривків передують слова «Господь з вами» – тобто Сам Христос, присутній у Своєму слові, промовляє до нас. Цю Христову присутність підкреслює в урочисті дні обряд окадження Євангеліарія (напрестольного Євангелія). Іноді книгу Євангеліарія несуть на амвон – на вівтар Божого Слова – урочисто, у процесії, у супроводі канделябрів. А якщо Літургію очолює єпископ, то він може, за звичаєм патріархів Східних Церков, поблагословити Євангеліарієм зібрання вірних.
Розглядаючи уклад недільних читань, бачимо, що вони дібрані не випадково. Це зрозуміло насамперед зі змісту, пов’язаного з життям Христа, коли згідно з ритмом літургійного року ми чуємо євангельські перикопи про Боже Народження, Воскресіння чи Вознесіння. Гармонізація біблійних читань, узятих зі Старого Завіту, із текстами з Євангелія помітна тоді, коли перше читання, наприклад, говорить про манну в пустелі, а третє – про помноження хлібів, яке вчинив Христос; або коли спершу чуємо опис юдейської Пасхи, а потім – про встановлення Таїнства Євхаристії саме після пасхальної юдейської трапези. Інший вид співзвучності текстів Старого й Нового Завіту можна побачити, коли зіставлено сцену вигнання прокажених поза табір (І читання) і зцілення прокаженого Христом (ІІІ читання). А найважливіша гармонізація присутня в тих уривках, які заповідають сповнення пророцтв Старого Завіту в особі Ісуса Христа, наприклад, видіння пророка Даниїла про прихід «Сина Чоловічого» – адже саме цим словом визначав себе в Євангеліях Господь Ісус.
Багатство змісту біблійних читань просто-таки змушує уважно їх слухати. То не лектор, то Бог промовляє до мене.
Джерело – «Літургійні передмесальні катехези»
За темою:
Віра живиться слуханням – і провадить до таїнства. Слово Папи на загальній аудієнції 14 лютого 2018 року
Ми слухаємо Євангеліє – і маємо відповісти своїм життям. Папська катехиза за 7 лютого 2018 року
Слово Боже прокладає шлях усередині нас. Папська катехиза за 31 січня 2018 року
АДВЕНТОВІ ІСТОРІЇ: Господь близько Наше сьогодення часто позначене турботами й проблемами, що поглинають і пригнічують. Та це не повинно змусити нас втратити надію і пильність щодо найважливішого – наше відкуплення, освячення, зцілення та сопричастя в Господі. Про це нагадує о. Грегорі Мерфі ОР, роздумуючи про Божу справедливість і милосердя, Його любов та вірність, Його прихід і Царство.
Самотність як «зала для аудієнцій Святого Духа»Схожі новини
