«Даром прийняли, даром давайте» (Мт 10, 8б) – так можна описати життя святих братів Косьми і Дам’яна.
Народилися вони в ІІІ столітті, мешкали в Кирі на теренах Сирії. Їхній батько, язичник-грек, доволі рано помер; мати ж, Теодотія, була побожною християнкою й визнана святою.Традиція описує Косьму й Дам’яна, братів-близнюків, як майстерних лікарів. Завдяки цій професії спільнота оточувала їх великою пошаною; а за те, що брати особливо піклувалися про хворих бідняків, із яких ніколи не брали платні, їх прозвали безсрібниками. Лікуючи тіло, вони не забували також про душу і багатьох пацієнтів привели до Христа.
У часи переслідування за імператора Діоклетіана святих Косьму й Дам’яна заарештували. Аби змусити зректися віри, їм завдавали тяжких тортур, а потім стратили. Загинули брати на межі ІІІ й ІV століть у Кирі, де їх і поховали. На їхніх могилах відбувалися чудеса зцілення, тому культ швидко розійшовся по всьому християнському світі – не лише на Сході, а й на Заході.
Святих особливо вшановував імператор Юстиніан І (517–527), який за їхнім заступництвом отримав зцілення. На честь братів-лікарів він збудував у Константинополі дві святині. Нині реліквії святих мучеників зберігаються в базиліці Косьми і Дам’яна в Римі та в амальфському соборі. Імена Косьми і Дам’яна згадані в І Євхаристійній молитві Римського канону.
Зображають Косьму і Дам’яна як молодих людей, вбраних у багату одежу, інколи біля хворого або під час мучеництва. Їхні атрибути – лікарське приладдя, скриньки з мазями, знаряддя тортур або пальмова гілка.
Покровителі Флоренції, лікарів, аптекарів, фармацевтів, хірургів, дантистів, акушерів, хіміків, медичних факультетів. Заступники незрячих і хворих на рак, захисники від епідемій.
Уклала Юлія Бойко
22 жовтня – довільний спомин святого Йоана Павла ІІ, покровителя сімей
22 жовтня Церква згадує святого Йоана Капістрана, покровителя юристів
Святі дня 21 жовтня Церква згадує блаженного Якова Стрепу, покровителя Львівської архідієцезії Походив Яків (1340–1409) зі шляхетного роду гербу Стремено. Народився в Краківській архідієцезії, з родиною переїхав у Володимир.


