Літургія на кожен день, 12 жовтня, вівторок

(зел) Вівторок ХХVIІІ тижня Звичайного періоду
Те, що нам дуже заважає у спілкуванні з іншими, це оцінювання другої людини за її поведінкою. Засуджуємо її виховання, знання закону, звичаїв чи традиції. Ми звертаємо увагу на несуттєві справи, через що втрачаємо можливість глибшого порозуміння. Христос, перебуваючи в такій ситуації, підкреслює єдність того, що зовнішнє, з тим, що внутрішнє. Парадоксально Він говорить скласти те, що маєш усередині на милостиню, віддати, щоб звільнитися від того зайвого, що нам перешкоджає бачити правду про себе та інших.

АНТИФОН НА ВХІД
Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встоїться? * Та в Тебе є прощення, Боже Ізраїля.

КОЛЕКТА
Просимо, Господи: нехай Твоя благодать завжди попереджає нас і супроводжує, * щоб ми безустанно бажали творити добрі діла. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Рим 1, 16-25
Читання з Послання святого апостола Павла до римлян.
Брати! Я не соромлюся Євангелія, тому що воно – Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше – юдеєві, а тоді – грекові. Адже праведність Божа з’яв­ляється в ньому з віри у віру, як написано: «А праведний з віри житиме». Адже гнів Божий з’являється з неба на всяку без­божність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю; оскільки те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм об’явив. Тож Його невидиме – Його вічна сила і божественність – від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправ­дання. Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але вони стали нікчемними у своїх думках, а нерозумні їхні серця – оповиті темрявою. Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, і славу нетлінного Бога вони замінили на образ, подібний до тлінної люди­ни, птахів, чотириногих і плазунів. Тому Бог через пожа­дання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла. Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, який є благословенний навіки! Амінь. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 19, 2-3. 4-5
Небо звіщає про Господню славу.
Небеса розповідають про Божу славу, *
а небозвід сповіщає про Його рук творіння.
День дневі передає слово, *
а ніч ночі знання сповіщає.
Немає мови, слів немає, *
де би не чулися голоси їхні.
По всій землі вийшло їхнє відлуння, *
і їхні слова – до кінців світу!

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Боже – живе і діяльне,
воно розрізняє думки і наміри серця.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 11, 37-41
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли Ісус говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу. Фа­рисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обми­вань, здивувався. А Господь промовив до нього: «Тепер ви, фарисеї, чи­стите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства й лукавства. Нерозумні! Чи не Той, хто створив зовніш­нє, створив і внутрішнє? Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос навчає нас внутрішньої чистоти; молімося про істинну побожність для нас та всього християнського народу:
1. Молімося за всіх християн світу, щоб вони жили згідно своєї віри і дійсно могли називатись Божими дітьми.
2. Молімося за батьків і вихователів, щоб вони зуміли виховати у дітей та молоді любов до Бога і ближнього.
3. Молімося за людей, які потрапили в тенета сект, щоб вони зуміли побачити себе у світлі правди.
4. Молімося за письменників, щоб у своїх творах дбали про моральну користь читачів.
5. Молімося за померлих, щоб Господь обдарував їх повнотою радості у своєму Царстві.
6. Молімося за нас самих, щоб наша любов до ближнього була для світу свідоцтвом любові Господа Бога до усіх людей.
Просимо Тебе, Отче: вислухай наші молитви і вчини, щоб наше служіння Тобі було щирим і відданим та даруй нам істинну любов. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Го­с­по­ди, при­йми мо­ли­т­ви і при­но­шен­ня Тво­їх ві­р­них, * і за­вдя­ки уча­с­ті у свя­тих тай­нах при­ве­ди нас до не­бе­с­ної сла­ви. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна №  40-45

АН­ТИ­ФОН НА ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Ба­га­тії збі­д­ні­ли й го­ло­ду­ють, * а тим, що Го­с­по­да шу­ка­ють, ні­яко­го бла­га не за­бра­к­не.

МО­ЛИ­Т­ВА ПІ­С­ЛЯ ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Го­с­по­ди, сми­рен­но бла­га­є­мо Твою ве­лич, † щоб ми, по­жи­в­ле­ні свя­щен­ним Ті­лом і Кро­в’ю, * ста­ли со­п­ри­ча­с­ни­ка­ми Тво­єї бо­же­с­т­вен­ної при­ро­ди. Через Христа, Господа нашого.