Народився Йоан (1386–1456) у Капестрано (Італія), у сім’ї німецького шляхтича. В університеті Перуджі, де навчався на юридичному факультеті, отримав докторські звання з канонічного й цивільного права.
Був радником неапольського короля Ладислава, який поставив його в Перуджі суддею. Славився як мудрий і розважливий суддя, справедливий, але сповнений доброти й милосердя. Був заручений із донькою міського вельможі. Та плани на майбутнє змінилися, коли його ув’язнили політичні супротивники Ладислава: страждаючи в неволі, Йоан побачив святого Франциска Ассізького. Отримавши свободу, він розірвав заручини та вступив до францисканського ордену. Жив аскетично, багато молився, навчався теології у святого Бернардина Сієнського, який був також його духовним керівником.1420 року отримав свячення й дозвіл на проповідницьку діяльність. Завзято виконував свій обов’язок, плідно проповідував серед християн і людей інших релігій. Іноді висловлював антисемітські погляди, та це було доволі поширено в той час. Побував на теренах сучасних сучасної Німеччини, Італії, Франції, Австрії, Польщі й Угорщини, заснував чимало монастирів. Для Пап Мартина V та Євгенія IV був радником, делегатом і посередником при королівських дворах. Боровся проти єресей і закликав християн об’єднатися супроти мусульманської навали. І хоча правителі відмовилися збирати військо, святий горливими словами заохотив простий люд і прийшов на поміч у битві під Бєлградом (1456), яка завершилася перемогою християн.
Канонізований 1690 року.
Зображають святого у францисканському вбранні, часто з бойовим прапором. Атрибути – прапор з хрестом, турки під ногами, хрест.
Покровитель юристів, військових капеланів.