Літургія на кожен день, 13 жовтня, вівторок

(зел) Вівторок ХХVIІІ тижня Звичайного періоду
Те, що нам дуже заважає у спілкуванні з іншими, це оцінювання другої людини за її поведінкою. Засуджуємо її виховання, знання закону, звичаїв чи традиції. Ми звертаємо увагу на несуттєві справи, через що втрачаємо можливість глибшого порозуміння. Христос, перебуваючи в такій ситуації, підкреслює єдність того, що зовнішнє, з тим, що внутрішнє. Парадоксально Він говорить скласти те, що маєш усередині на милостиню, віддати, щоб звільнитися від того зайвого, що нам перешкоджає бачити правду про себе та інших.

АНТИФОН НА ВХІД
Коли Ти, Господи, зважатимеш на провини, * о Господи, хто встоїться? * Та в Тебе є прощення, Боже Ізраїля.

КОЛЕКТА
Просимо, Господи: нехай Твоя благодать завжди попереджає нас і супроводжує, * щоб ми безустанно бажали творити добрі діла. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, навіки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ
Гал 5, 1-6
Читання з Послання святого апостола Павла до галатів.
Христос визволив нас для свобо­ди, тож стійте в ній і не впря­гай­теся знову в ярмо рабства. Ось я, Павло, кажу вам: коли обрі­зуєтеся, Христос вам нічим не допоможе. Свідчу також кожному чолові­ко­ві, який обрізується, що він є борж­ником щодо виконання всього Закону. Ви, які оправдуєтеся Законом, залишилися без Христа, відпали ви від благодаті! Ми ж Духом очікуємо надію праведності з віри. Бо в Христі Ісусі ані обрізання, ані необрізання не мають сили, а тільки віра, яка діє через любов. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ
Пс 119, 41 і 43. 44-45. 47-48
Зішли на мене Твою милість, Боже.
І нехай прийде, Господи, на мене Твоя милість, *
Твоє спасіння – за Твоїм словом.
І слово правди з моїх уст не відніми назовсім, *
бо на Твої присуди я покладаю надію.
Тож збережу Твій закон назавжди – *
на віки вічні!
Я йду по просторах, *
бо Твоїх заповідей шукав я.
Я буду милуватися заповідями Твоїми, *
які я полюбив дуже.
І я здійматиму свої руки до Твоїх заповідей, що їх полюбив я, – *
вникатиму в Твої настанови.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ
Євр 4, 12
Алілуя, алілуя, алілуя.
Слово Боже – живе і діяльне,
воно розрізняє думки і наміри серця.

ЄВАНГЕЛІЄ
Лк 11, 37-41
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу, коли Ісус говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу. Фа­рисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обми­вань, здивувався. А Господь промовив до нього: «Тепер ви, фарисеї, чи­стите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства й лукавства. Нерозумні! Чи не Той, хто створив зовніш­нє, створив і внутрішнє? Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте». Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ
Христос навчає нас внутрішньої чистоти; молімося про істинну побожність для нас та всього християнського народу:
1. Молімося за всіх християн світу, щоб вони жили згідно своєї віри і дійсно могли називатись Божими дітьми.
2. Молімося за батьків і вихователів, щоб вони зуміли виховати у дітей та молоді любов до Бога і ближнього.
3. Молімося за людей, які потрапили в тенета сект, щоб вони зуміли побачити себе у світлі правди.
4. Молімося за письменників, щоб у своїх творах вони дбали про моральну користь читачів.
5. Молімося за померлих, щоб Господь обдарував їх повнотою радості у своєму Царстві.
6. Молімося за нас самих, щоб наша любов до ближнього була для світу свідоцтвом любові Господа Бога до усіх людей.
Просимо Тебе, Отче: вислухай наші молитви і вчини, щоб наше служіння Тобі було щирим і відданим та даруй нам істинну любов. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ
Го­с­по­ди, при­йми мо­ли­т­ви і при­но­шен­ня Тво­їх ві­р­них, * і за­вдя­ки уча­с­ті у свя­тих тай­нах при­ве­ди нас до не­бе­с­ної сла­ви. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна №  40-45

АН­ТИ­ФОН НА ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Ба­га­тії збі­д­ні­ли й го­ло­ду­ють, * а тим, що Го­с­по­да шу­ка­ють, ні­яко­го бла­га не за­бра­к­не.

МО­ЛИ­Т­ВА ПІ­С­ЛЯ ПРИ­ЧА­С­ТЯ
Го­с­по­ди, сми­рен­но бла­га­є­мо Твою ве­лич, † щоб ми, по­жи­в­ле­ні свя­щен­ним Ті­лом і Кро­в’ю, * ста­ли со­п­ри­ча­с­ни­ка­ми Тво­єї бо­же­с­т­вен­ної при­ро­ди. Через Христа, Господа нашого.