Коли життя стає даром для інших. Коментар до Євангелія

Читання святого Євангелія від Марка (10, 35-45/довше 10, 42-45/коротше)

Того часу підійшли до Ісуса Яків та Йоан – Зеведеєві сини, і кажуть Йому: «Учителю, хочемо, щоб Ти нам зробив те, про що попросимо Тебе». Він сказав їм: «А що ви хочете, щоб Я зробив для вас?» Вони ж сказали Йому: «Зроби нам так, щоб ми – один праворуч Тебе, а інший ліворуч – сиділи в славі Твоїй». Ісус же сказав їм: «Ви не знаєте, чого просите. Чи можете ви пити ту чашу, котру Я п’ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?» Вони сказали Йому: «Можемо!» Ісус же відповів їм: «Чашу, котру Я п’ю, ви будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хрещені. Але щоб сісти праворуч Мене чи ліворуч – давати не Мені , це тим, кому приготовлено». Коли це почули десятеро учнів, то почали обурюватися на Якова й Йоана.

[Ісус, покликавши Дванадцятьох, сказав їм: «Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі дають відчути їм свою владу над ними. Але не так буде між вами, але: якщо хтось між вами схоті в би бути великим, нехай буде вам слугою. І якщо хтось між вами схотів би бути першим, нехай буде для всіх рабом. Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу свою віддати як викуп за багатьох!»]

Текст, який нам пропонує сьогоднішнє Євангеліє, починається з прохання, з яким двоє з учнів – Яків та Йоан – звертаються до Ісуса: "хочемо, щоб Ти нам зробив те, про що попросимо Тебе". Фраза завзята і дещо зухвала, що привертає нашу увагу і, водночас, викликає відчуття, що в ній щось є неправильним. Хоча учні прагнуть насправді прекрасного – мати місця праворуч і ліворуч від Господа, коли Він перебуватиме в славі – їхні слова виказують, що вони так до кінця і не зрозуміли слова Вчителя. Вони неспроможні узгодити власні прагнення і бажання з навчанням Ісуса. Більш того, розуміють дружній зв’язок з Ісусом та власний стан учнів як важіль, що може сприяти отримати омріяне, схилити волю Бога на власну користь і здійснити власні задуми.

Втім, відповідь Ісуса показує, що існує інша реальність. Читаємо: "Але щоб сісти праворуч Мене чи ліворуч – давати не Мені, це тим, кому приготовлено". У нашому прагненні одержати те, що бажаємо, забуваємо часто про те, що існує Божий задум стосовно кожного з нас. Існують речі, які ми хочемо одержати і ті, які Господь для нас приготував. І справжня слава, в яку ми можемо увійти – це увійти в Божий задум щодо нас. Справжня велич полягає на тому, щоб прийняти волю Отця. Бо тільки Він має владу і зберігає нас у власній любові. І в центрі Його задуму любові щодо всіх людей – Господь Ісус, котрий "не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу свою віддати як викуп за багатьох!" Прийняти власне життя як дар для інших, призначити його на служіння іншим, подібно Ісусу, а не на пошуки влади – ось шлях, що веде до справжньої слави.

Питання

В моїх прагненнях я шукаю власної слави, чи Божої?

Чи я прошу Господа показати мені, як найкраще я можу Йому служити?

Ірина Кладій для КМЦ

Зображення:CDR